Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Леванчука А.О., Фаловської І.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2012 року,

У квітні 2009 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він за власні кошти здійснив будівництво АДРЕСА_1. Оскільки будівництво виконано без належно затвердженої проектної документації та дозволу на початок будівельних робіт, то оформити на них право власності та ввести будівлі в експлуатацію у відповідності до вимог чинного законодавства не є можливим. Враховуючи наведене позивач просив визнати за ним право власності на усі самочинно ним побудовані будівлі та присвоїти їм поштову адресу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2009 року позовні вимоги в частині присвоєння поштових адрес нежитловим будівлям залишено без розгляду.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено, визнано за ОСОБА_4 право власності на нежитлові будівлі, які знаходяться у АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, судом вірно дано оцінку обставинам справи та доказам, що містяться у справі, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Виходячи з вищевказаного, рішення апеляційного суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 30 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.