Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мартинюка В.І.

суддів: Кадєтової О.В., Наумчука М.І.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності та виділення майна в натурі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 6 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 5 липня 2012 року,

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності та виділення майна в натурі.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 6 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 5 липня 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 6 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від

5 липня 2012 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що вимоги позивачів не підтверджуються поданими ними та зібраними судом доказами.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 6 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 5 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.