6-28202св12 Про визнання неправомірними дій державного виконавця - 03.10.2012 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про визнання неправомірними дій державного виконавця за касаційною скаргою першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 12 червня 2012 року,

У січні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про визнання неправомірними дій державного виконавця.

Позовні вимоги мотивував тим, що головним державним виконавцем першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2010 року з метою визначення ринкової вартості арештованого майна, а саме земельної ділянки площею 0,972 га та розміщеного на ній незавершеного будівництвом жилого будинку, що розташовані по АДРЕСА_1, винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - ОСОБА_3, якою у порушення вимог закону складено необ'єктивний висновок щодо вартості вказаного майна.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12 червня 2012 року, позов задоволено.

Визнано недійсним висновок про вартість майна від 12 вересня 2011 року щодо вартості земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд загальною площею 0,972 га та розміщеного на ній незавершеного будівництва жилого будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - підприємцем ОСОБА_3

У касаційній скарзі перший відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що спірний висновок щодо вартості майна, належного позивачу, не може вважатися обґрунтованим та об'єктивним, оскільки складений з порушенням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки нерухомого майна і майнових прав» та без дотримання процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» (606-14) .

Такі висновки судів попередніх інстанцій є вірними.

Судом установлено, що 3 червня 2011 року головним державним виконавцем першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа виданого на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області № 2-1423 від 20 грудня 2010 року.

11 липня 2011 року державним виконавцем з метою визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3

12 вересня 2011 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 підготовлено висновок про вартість майна з метою його відчуження шляхом продажу через прилюдні торги, згідно з яким загальна вартість земельної ділянки та розташованого на ній незавершеного будівництва становить 334 961 грн.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, або кількох спеціалістів або експертів, для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Згідно ч. 3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про

вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна (ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно п. 16 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки нерухомого майна і майнових прав» визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності

зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу

подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Згідно із п 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження. Боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що інформація якою користувався суб'єкт оцінюваної діяльності ОСОБА_3 при складенні висновку не відповідала вимогам п.16 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки нерухомого майна і майнових прав», висновок не може вважатися належним та об'єктивним, в зв'язку з чим є підстави для задоволення позову.

При встановленні зазначених фактів судами попередніх інстанцій не було порушено норм цивільного процесуального закону, зазначені висновки судів відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права й підлягають залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції відхилити.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 6 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 12 червня 2012 року залишити без змін.