Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Кадєтової О.В., Кузнецова В.О., Наумчука М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права на користування жилим приміщенням, укладення договору найму, за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від

20 грудня 2011 року

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права на користування жилим приміщенням, укладення договору найму.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20 липня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право на користування жилим приміщенням під АДРЕСА_1 площею 11,6 кв.м, приміщення № НОМЕР_1 площею 1,8 кв.м та приміщення НОМЕР_2 площею 4,1 кв.м. залишивши у спільному користуванні.

Зобов'язано Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради укласти з ОСОБА_4 договір найму приміщенням під АДРЕСА_1 площею 11,6 кв.м, приміщення № НОМЕР_1 площею 1,8 кв.м та приміщення НОМЕР_2 площею 4,1 кв.м. залишивши у спільному користуванні.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2011 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 липня 2010 року залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник мотивуючи свої вимоги порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від

20 грудня 2011 року скасувати, зобов'язавши Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради розірвати договір житлового найму квартири № НОМЕР_3 а з ОСОБА_4

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи не дають підстав вважати, що при розгляді справи було порушено норми матеріального права або норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п.1 ч.1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судами не було порушено норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п.1 ч.1 ст. ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від

20 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.