Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, відділу по справам громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Куйбишевського РВ ДМУ управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання права постійного користування житловим приміщенням, зобов'язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа - комунальне підприємство «Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька», про вселення за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 3 травня 2012 року й ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 червня 2012 року,

У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона та ОСОБА_7 мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, після народження якого вони мешкали в квартирі АДРЕСА_1, де крім ОСОБА_7 зареєстровані його батьки - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які надали свою усну згоду на проживання її з сином за вказаною адресою. Вона була зареєстрована за адресою свого першого чоловіка: АДРЕСА_2, а син - у квартирі АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою. 23 грудня 2010 року помер її чоловік - ОСОБА_7

Також позивачка зазначала, що мешкає в квартирі АДРЕСА_1 вже одинадцять років, зробила там ремонт, придбала меблі на їхні з чоловіком гроші, тому просила суд визнати за нею право постійного користування спірною квартирою, зобов'язати відділ по справам громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Куйбишевського РВ ДМУ управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області зареєструвати її у спірній квартирі та заборонити відповідачам ОСОБА_5 і ОСОБА_6 чинити їй перешкоди у проживанні в спірній квартирі .

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що в літній час вони мешкали у дачному будинку в с. Новоігнатівка Волноваського району Донецької області, але в квартирі АДРЕСА_1 знаходяться їхні речі, меблі, вони сплачували комунальні послуги, мали ключ від вхідних дверей і не відмовлялись від спірної квартири. Проте ОСОБА_4 змінила замок у дверях і з вересня 2011 року не впускає їх у спірну квартиру.

Ураховуючи викладене, позивачі просили суд вселити їх у квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 3 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 червня 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено й вселено їх у квартиру АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_4 не набула права користування спірною квартирою, оскільки вселилась в квартиру без дотримання правил щодо прописки або реєстрації, без письмової згоди членів сім'ї наймача, зокрема ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Крім того, встановивши, що останні не користуються спірною квартирою через перешкоди, які чинить ОСОБА_4, суди обґрунтовано дійшли висновку про їхнє примусове вселення в квартиру.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 3 травня 2012 року й ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.