Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Журавель В.І., Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Печерської районної у м. Києві ради, Печерської районної у м. Києві адміністрації про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, за позовом Печерської районної у м. Києві ради до ОСОБА_4, треті особи - комунальне підприємство «Печерськблагоустрій», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про знесення самовільного будівництва, та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про знесення самочинної будівлі, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2012 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 0,1528 га по АДРЕСА_1 та житлового будинку і прибудинкових споруд, що розташовані на вказаній земельній ділянці.

Право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності земельну ділянку № 02-7-00703 від 13 травня 2005 року, цільовим призначенням якої є обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Вказував, що розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації № 1485 від 05 грудня 2006 року йому надано дозвіл на реконструкцію з розширенням житлового будинку по АДРЕСА_1. На підставі вказаного дозволу ним було проведено реконструкцію з розширенням житлового будинку, в результаті якої площа будинку була збільшена з 55,2 кв.м. до 534,59 кв.м. та добудовано другий поверх. Просив визнати право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна.

Печерська районна у м. Києві рада та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовами про знесення самочинного будівництва, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_4 без належного дозволу проведено будівництво будинку, яке не є реконструкцією, оскільки попередній будинок знесений. Вважали, що ОСОБА_4 порушив будівельні правила та норми, приписи Закону України «Про планування і забудову території» (1699-14) , а також права власників суміжних земельних ділянок.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на реконструйований будинок АДРЕСА_1 загальною площею 529,6 кв.м., житловою площею 145,90 кв.м. Зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видати ОСОБА_4 сертифікат відповідності на реконструйований будинок АДРЕСА_1 Зобов'язано КП «БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за ОСОБА_4 реконструйований будинок АДРЕСА_1 Позов Печерської районної у м. Києві ради залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2011 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 грудня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_13, який діє в інтересах ОСОБА_4, задоволено частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2011 року у частині відмови у позові ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинне будівництво скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2012 року позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Встановлено і ніким не спростовано, що будинок ОСОБА_4 площею 529,6 кв.м. прийнятий в експлуатацію, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, затвердженою 25 листопада 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, з відміткою Київського БТІ (а.с. 41, том 4).

Крім того, висновком № 24973/6722/10-15 від 11 листопада 2010 року комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи встановлено, що розташування житлового будинку літ. А на території земельної ділянки № 3, по вул. Вільшанській в м. Києві, під'їзні шляхи до нього, а також об'ємно-планувальні рішення, інженерні мережі та системи будинку відповідають вимогам пожежної безпеки, що наведені в діючих нормативно-правових актах.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, що спірний будинок не можна вважати самочинним будівництвом,оскільки він введений в експлуатацію та право власності на нього зареєстроване у встановленому законом порядку, належних доказів про порушення вказаним будівництвом прав та інтересів ОСОБА_5 судам надано не було.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.