Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Журавель В.І., Ситнік О.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 02 липня 2012 року,

ОСОБА_5 звернувся до суду з указаним позовом, у якому зазначав, що він є рідним сином відповідача ОСОБА_5 Позивач проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні. З 07 березня 2012 року позивач навчається на денному відділенні Кременчуцького державного політехнічного університету імені М. Остроградського на платній основі, навчання у якому триватиме до 30 червня 2014 року.

На утриманні матері позивача перебуває малолітня дитина і заробітку матері не вистачає на утримання сім'ї. Просив стягнути з відповідача ОСОБА_5 аліменти.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 02 липня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_5 аліменти в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 22 березня 2012 до закінчення ним навчання, тобто до 30 червня 2014 року включно.

У касаційній скарзі відповідач ОСОБА_5, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов частково суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що надання допомоги своєму повнолітньому сину, який навчається і потребує в зв'язку з цим допомоги, є батьківським обов'язком, що передбачено ст. 199 СК України.

Згідно з ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року (v0003700-06) «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України (2947-14) при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За п. 17 постанови, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії ІІІ-КЕ № НОМЕР_1 ОСОБА_5 є рідним сином відповідача ОСОБА_5 (а.с. 3).

Довідкою № 290 від 28 травня 2012 року підтверджено навчання ОСОБА_5 на денному відділенні у Кременчуцькому національному університеті імені М. Остроградського, що триватиме до 30 червня 2014 року (а.с. 57). Загальна вартість навчання згідно договору № 210-ЕФ-059 від 06 лютого 2012 року складає 17 244 грн. (а.с. 53).

Суди обґрунтовано дійшли висновку про задоволення позову і правильно визначили розмір аліментів з урахуванням встановлених фактичних обставин, зокрема матеріального стану відповідача і його стану здоров'я.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 02 липня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.