Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Колодійчука В.М., Савченко В.О., Фаловської І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності на спадкове майно за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду міста Севастополя від 7 червня 2012 року,

У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги мотивувала тим, що померлий, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_5 був пасинком її матері ОСОБА_6, проживав разом з ними, не працював, своєї родини не мав. Оскільки більше п`яти років до моменту смерті ОСОБА_5 проживала разом з ним, вона є спадкоємицею четвертої черги, а тому просила суд встановити факт сумісного проживання з померлим ОСОБА_5 та визнання за нею права власності на спадкове майно.

Заочним рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 20 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволенні.

Рішенням апеляційного суду міста Севастополя від 7 червня 2012 року заочне рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 20 жовтня 2011 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду міста Севастополя від 7 червня 2012 року та залишення заочного рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 20 жовтня 2011 року без змін, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду міста Севастополя від 7 червня 2012 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду міста Севастополя від 7 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.