Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Горелкіної Н.А., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 3 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2012 року

У грудні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 стягнення заборгованості.

Посилалися на те, що відповідно до кредитного договору від 24 червня 2008 року ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 45 714,50 грн зі сплатою 15 відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21 червня 2013 року.

ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав зобов'язання перед боржником, шляхом надання кредиту. Відповідачка свої обов'язки не виконувала належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 11 листопада 2011 року, складає 72395,24 грн. Позивач просив стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитом - 36086,65 грн, відсотки за кредитом - 7 557,94 грн, заборгованість по комісії за користування кредитом - 8 640,03 грн, пеня - 16 425,13 грн, штраф - 3 785,49 грн.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 3 лютого 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість по кредиту в сумі 72 395,24 грн та судові витрати в сумі 723,95 грн.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2012 року рішення Дружківського міського суду Донецької області від 3 лютого 2012 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення Дружківського міського суду Донецької області від 3 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2012 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Із матеріалів справи встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 3 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2012 року, в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.