Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П., Нагорняка В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» (далі - КС «Центр фінансових послуг») про визнання недійсним кредитного договору, за касаційної скаргою ОСОБА_1 на рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 липня 2012 року,

У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив визнати недійсним кредитний договір №В-85/0021/08/126/10 від 24.05.2008, укладений між ним та КС «Центр фінансових послуг», обґрунтовуючи свої вимоги недодержанням в момент вчинення спірного правочину вимог закону, зокрема всупереч статуту кредит надавався йому не як члену спілки, а сама кредитна спілки не має необхідної ліцензії для надання кредитів фізичним особам. Крім цього, відповідач при укладенні кредитного договору ввів його в оману щодо правової природи підстав отримання кредитних коштів, чим порушив його права, як споживача.

Рішенням Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 липня 2012 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішеннях.

Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.