Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого: Луспеника Д.Д.

суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,

Лесько А.О., Хопти С.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Ленд» про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Ленд» на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 6 березня 2012 року,

У вересні 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що за кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ «Надра» 21 листопада 2007 року ОСОБА_3 отримав кредит на суму 18 755 доларів США зі сплатою 11,50 % річних з кінцевим терміном повернення до 17 листопада 2010 року і ОСОБА_3 передав у заставу автомобіль GREAT WALL, 2007 року випуску. З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 1 липня 2007 року між ПАТ КБ «Надра» і ТОВ «Аква-Ленд» був укладений договір поруки, відповідно до якого ТОВ «Аква-Ленд» взяло на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_3 по умовах кредитного договору як солідарні боржники. Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі ОСОБА_3 не виконав і станом на 8 серпня 2011 року утворилася заборгованість в розмірі 188 823 грн. 31 коп., яку позивач просив на підставі ст. 1050 ЦК України стягнути солідарно із ОСОБА_3 і ТОВ «Аква-Ленд».

Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 6 березня 2012 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Аква-Ленд» на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість в розмірі 188 823 грн. 31 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ «Аква-Ленд», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині стягнення з товариства та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому в силу ст. 335 ЦПК України не переглядаються.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про стягнення боргу з позичальника і поручителя, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що поручитель зобов'язаний відповідати за борги позичальника до повного виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Проте погодитись із таким висновками судів не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Надра» 21 листопада 2007 року ОСОБА_3 отримав кредит на суму 18 755 доларів США зі сплатою 11,50 % річних з кінцевим терміном повернення до 17 листопада 2010 року. З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 1 липня 2007 року між ПАТ КБ «Надра» і ТОВ «Аква-Ленд» був укладений договір поруки, відповідно до якого ТОВ «Аква-Ленд» взяло на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язання ОСОБА_3 по умовах кредитного договору як солідарні боржники. Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі ОСОБА_3 не виконав і станом на 8 серпня 2011 року утворилася заборгованість в розмірі 188 823 грн. 31 коп.

Договором поруки, який укладений між ПАТ КБ «Надра» і ТОВ «Аква-Ленд» передбачено, що строк договору поруки визначений повним погашенням заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Частиною 4 ст. 559 ЦК встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

Проте у порушення вимог ст. ст. 212 - 214 ЦПК України суд не звернув уваги на те, що з договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед банком або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.

Згідно з цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено. Отже, термін повернення кредиту був установлений до 17 листопада 2010 року року, а з позовом до поручителя банк звернувся у вересні 2011року. У зв'язку з цим суду слід було установити дотримання банком вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін в частині стягнення суми боргу з поручителя.

За таких обставин ухвалені судові рішення в частині позовних вимог про стягнення боргу з ТОВ «Аква-Ленд» не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обгрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Ленд» задовольнити частково.

Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 6 березня 2012 року в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ «Аква-Ленд» скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.