Колегія суддів cудової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Євтушенко О.І., Червинської М.Є., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії спожитої без обліку внаслідок порушення правил користування електричною енергією для населення, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (далі - ПАТ «Донецькобленерго») на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 серпня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 02 грудня 2011 року,

У березні 2011 року ПАТ «Донецькобленерго» звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 06 серпня 2008 року представниками ПАТ «Донецькобленерго» було складено акт про порушення ОСОБА_1 правил користування електричною енергією у зв'язку із виявленим самовільним підключенням до електромережі. Внаслідок самовільного підключення до електромережі відповідачем заподіяно позивачу збитки у розмірі 798 грн. 15 коп. Проте, у добровільному порядку споживач заподіяні збитки не сплачує. Позивач просив стягнути з відповідача збитки заподіяні порушенням правил користування електричною енергією з врахуванням інфляційних втрат у розмірі 242 грн. 64 коп. та 3 % річних від суми боргу у розмірі 58 грн. 25 коп.

Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 02 грудня 2011 року, у задоволенні позову ПАТ «Донецькобленерго» було відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «Донецькобленерго» просить скасувати постановлені судові ухвали та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Донецькобленерго» про стягнення сум за актом про порушення Правил користування електричною енергією (1357-99-п) (далі - Правил) від 06 серпня 2008 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що на підтвердження порушення споживачем Правил (1357-99-п) відповідачем наданий тільки акт, який складений не у встановленому порядку, а саме: не зазначено план чи схема самовільного підключення, не вилучено та не приєднано до акта дріт.

Судами встановлено, що 06 серпня 2008 року представниками ПАТ «Донецькобленерго» був складений акт про порушення Правил, з якого вбачається, що контролери виявили самовільне підключення токоприймачів до електромережі поза приладами обліку електроенергії підключення. За фактом виявленого порушення складено акт від 06 серпня 2008 року № 065640, в якому зазначено порушення Правил (1357-99-п) , а саме: використання схованої електропроводки поза приладом обліку.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами (1357-99-п) та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) .

Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил (1357-99-п) , затверджених Кабінетом Міністрів України.

Порядок складання актів про порушення споживачем Правил користування електричною енергією (1357-99-п) передбачений п. 53 Правил, відповідно до якого у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачлаьника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника.

Наявний у справі акт від 06 серпня 2008 року містить три підписи свідків, а також три підписи представників енергопостачальника із зазначенням факту порушення, не містить підпис споживача у зв'язку з відмовою від підпису, про що є відповідна позначка (а.с. 5).

Висновки суду про те, що на підтвердження порушення Правил (1357-99-п) відповідачем наданий тільки акт, є помилковим, оскільки саме акт про порушення є відповідним доказом про порушення споживачем Правил (1357-99-п) та надає підстави для стягнення збитків, заподіяних безобліковим використання електричної енергії.

Не приймаючи зазначений акт як доказ вини споживача в безобліковому споживанні електроенергії, суди у порушення вимог ст.ст. 212- 214 ЦПК України не дали йому правової оцінки відповідно до положень закону, не навели правової норми, яка б звільняла ОСОБА_1 від відповідальності.

За таких обставин судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості та зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, тому вони не можуть залишатися в силі й відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» задовольнити частково.

Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 серпня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 02 грудня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.