Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Олійник А.С.,

суддів: Гончара В.П., Матвєєвої О.А.,

Завгородньої І.М., Нагорняка В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом малого приватного виробничо-комерційного підприємства «РСТ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про примусове застосування наслідків нікчемного правочину, визнання свідоцтв про право власності на нерухоме майно недійсними, визнання нікчемним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нерухоме майно, повернення предмета злочину, відшкодування збитків, завданих злочином за касаційною скаргою представника ОСОБА_10, ОСОБА_11 - ОСОБА_13 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 лютого 2012 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 31 травня 2012 року,

У грудні 2010 року мале приватне виробничо-комерційне підприємств «РСТ» (далі - МП ВКП «РСТ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про повернення предмета злочину у власність потерпілого, визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання свідоцтв про право власності на нерухоме майно недійсними, визнання права власності на нерухоме майно, відшкодування шкоди, завданої злочином.

Позивач обґрунтовував вимоги тим, що 01 червня 2002 року ОСОБА_3 на підставі підроблених документів від імені МП ВКП «РСТ» уклав договір купівлі-продажу приміщення магазину «Обнова» з ТОВ «Алес». Внаслідок таких злочинних дій ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно - приміщення магазину «Обнова» без достатніх правових підстав перейшло від МП ВКП «РСТ» до ТОВ «Алес», засновниками якого були відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Під час розслідування кримінальної справи, незважаючи на заборону слідчого, відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ліквідували TOB «Алес», отримали рішення виконкому Черкаської міської ради № 254 від 26 лютого 2005 року і зареєстрували право приватної власності на приміщення магазину «Обнова», про що отримали свідоцтва про право власності на його частини.

У подальшому позивач змінив позовні вимоги, подавши позов до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, просив застосувати наслідки нікчемного правочину - договору купівлі-продажу приміщення магазину «Обнова» площею 590,2 кв.м. розташованого по бульвару АДРЕСА_1 від 01 червня 2002 року; визнати недійсними свідоцтва про право власності на приміщення магазину «Обнова», що посвідчують право власності на приміщення магазину «Обнова» ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_15; скасувати реєстрацію права власності на частини приміщення магазину «Обнова», а саме: за ОСОБА_4 - на 9/25 частин, ОСОБА_5 - на 27/100 частин, ОСОБА_6 - на 13/50 частин, ОСОБА_15 - на 11/100 частин; визнати нікчемним договір купівлі-продажу приміщення магазину «Обнова» між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_15 та ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 від 18 травня 2011 року; скасувати реєстрацію права власності на частини приміщення магазину «Обнова», а саме: за ОСОБА_8 -13/50 частин, ОСОБА_9 - 13/100 частин, ОСОБА_10 - 9/100 частин, ОСОБА_11 - 7/25 частин, ОСОБА_12 - 6/25 частин, зареєстровані на підставі нікчемного правочину - договору купівлі-продажу від 18 травня 2011 року; визнати право власності на приміщення магазину «Обнова» площею 590,2 кв.м., розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 за МП ВКП «РСТ»; витребувати нерухоме майно-приміщення магазину «Обнова», розташоване по бульвару АДРЕСА_1 (перший поверх) з чужого незаконного володіння та повернути його МП ЗКП «РСТ»; стягнути з ОСОБА_3 на користь МП ВКП «РСТ» 31 938 грн. збитків.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 лютого 2012 року позов МП ВКП «РСТ» задоволено. Застосовано наслідки нікчемного правочину - договору купівлі - продажу приміщення магазину «Обнова» від 1 червня 2002 року; визнано недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на 9/25 частин нежитлового приміщення магазину «Обнова», (прим. з №3-1 по №3-16, А-9, А -1, А*-1 площею 590,2 кв.м, розташованого по бульвару АДРЕСА_1); визнано недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_7 на 11/100 частин нежитлового приміщення магазину «Обнова», (прим. з № 3-1 по № 3-16, А-9, А -1, А*-1 площею 590,2 кв.м., розташованого по бульвару АДРЕСА_1); визнано недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на 27/100 частин нежитлового приміщення магазину «Обнова», (прим. з № 3-1 по № 3-16, А-9, А -1, А*-1 площею 590,2 кв.м., розташованого по бульвару АДРЕСА_1); визнано недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_6 на 13/50 частин нежитлового приміщення магазину «Обнова», (прим. з № 3-1 по № 3-16, А-9, А -1, А*-1 площею 590,2 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1).

Визнано нікчемним договір купівлі - продажу приміщення магазину «Обнова» від 18 травня 2011 року, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_15 та ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Скасовано державну реєстрацію: права власності ОСОБА_8 на 13/50 частин нежитлового приміщення магазину «Обнова», (прим. з № 3-1 по № 3-16, А-9, А -1, А*-1 площею 590,2 кв.м., розташованого по бульвару АДРЕСА_1); права власності ОСОБА_9 на 13/100 частин нежитлового приміщення магазину «Обнова», (прим. з № 3-1 по № 3-16, А-9, А -1, А*-1 площею 590,2 кв.м., розташованого по бульвару АДРЕСА_1); права власності ОСОБА_10 на 9/100 частин нежитлового приміщення магазину «Обнова», (прим. з № 3-1 по № 3-16, А-9, А -1, А*-1 площею 590,2 кв.м., розташованого по бульвару АДРЕСА_1); права власності ОСОБА_11 на 7/25 частин нежитлового приміщення магазину «Обнова», (прим. з № 3-1 по № 3-16, А-9, А -1, А*-1 площею 590,2 кв.м., розташованого по бульвару АДРЕСА_1); права власності ОСОБА_12 на 6/25 частин нежитлового приміщення магазину «Обнова», (прим. з № 3-1 по № 3-16, А-9, А -1, А*-1 площею 590,2 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1).

Визнано за МП ВКП «РСТ» право власності на приміщення магазину «Обнова», розташоване по бульвару АДРЕСА_1 площею 590,2 кв.м., (перший поверх прим. з № 3-1 по № 3-16, А-9, А -1, А*-1).

Витребувано нерухоме майно - приміщення магазину «Обнова», розташоване по бульвару АДРЕСА_1 (площею 590,2 кв.м., перший поверх прим з № 3-1 по № 3-16, А-9, А - 1, А-1) з незаконного володіння ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та повернуто МП ВКП «РСТ». Стягнуто з ОСОБА_3 на користь МП ВКП «РСТ» 31 938 грн.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 31 травня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 задоволено частково. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 лютого 2012 року змінено. Скасовано рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 лютого 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь МП ВКП «РСТ» 31 938 грн., у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - ОСОБА_13, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення не відповідають вказаним вимогам.

Судами встановлено, що 12 березня 2001 року між ТОВ «Обнова» та МП ВКП «РСТ» укладено договір купівлі-продажу приміщення магазину «Обнова», розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1, за яким ТОВ «Обнова» продав, а МП ВКП «РСТ» прибав вказане приміщення за 30 000 грн. Договір підписаний повноважними особами і зареєстрований в Черкаському обласному бюро технічної інвентаризації. Договір купівлі-продажу від 12 березня 2001 року не оспорювався.

01 червня 2002 року між МП ВКП «РСТ» та ТОВ «Алес» укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого МП ВКП «РСТ» в особі директора ОСОБА_3 продало, а ТОВ «Алес» в особі директора ОСОБА_4, купило приміщення магазину «Обнова», розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1.

17 лютого 2005 року постановою старшого слідчого СВ Соснівського PB м. Черкаси порушено кримінальну справу за ознаками скоєння злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України за фактом того, що ОСОБА_3, без правових підстав визнав себе директором МП ВКП «РСТ» та здійснив низку комерційних операцій, завдавши власникові матеріальну шкоду.

26 лютого 2005 року рішенням виконавчого комітету Черкаської міської Ради №254 дозволено оформлення права власності за ОСОБА_4 на 9/25, ОСОБА_16 на 27/100, ОСОБА_7 на 11/100, ОСОБА_17 на 13/50 частин нежитлового приміщення магазину «Обнова».

3 березня 2005 року видані свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на 9/25, ОСОБА_16 на 27/100, ОСОБА_7 на 11/100, ОСОБА_17 на 13/50 частин нежитлового приміщення магазину «Обнова» та 09 березня 2005 року за відповідачами зареєстроване право власності на спірне майно.

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 21 грудня 2010 року, та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11 серпня 2011 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та засуджено до позбавлення волі умовно.

18 травня 2011 року між відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_7 продали, а ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 придбали приміщення магазину «Обнова», розташованого на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 в таких частинах: ОСОБА_8 - 13/50 частин, ОСОБА_9 - 13/100 частин, ОСОБА_10 - 9/100 частин, ОСОБА_11 - 7/25 частин, ОСОБА_12 - 6/25 частин.

19 травня 2011 року право власності на вказане приміщення зареєстроване КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що договір купівлі - продажу нерухомого майна - приміщення магазину «Обнова», укладений 01 червня 2002 року ОСОБА_3 на підставі підроблених документів від імені МП ВКП «РСТ» з ТОВ «Алес» є нікчемним правочином. Факт нікчемності правочину - договору купівлі-продажу приміщення магазину «Обнова» від 01 червня 2002 року доведено вироком Черкаського районного суду від 01 вересня 2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він на початку червня 2001 року з особистих корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, без відома та дозволу засновника МП ВКП «РСТ» ОСОБА_19, скориставшись його відсутністю на території України, шляхом підробки документів, незаконно визнав себе директором МП ВКП «РСТ» та 01 червня 2002 року незаконно уклав договір купівлі-продажу магазину «Обнова» з TOB «Aлес» м. Черкаси, здійснивши його продаж.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь МП ВКП «РСТ» 31 938 грн., апеляційний суд дійшов висновку, що повернення майна власнику відновлює порушене право позивача.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Так, застосувавши наслідки нікчемного правочину - договору купівлі-продажу приміщення магазину «Обнова» від 01 червня 2002 року, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, залишив поза увагою, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) положення зазначеного Кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки оспорюваний договір укладено 01 червня 2002 року, то до спірних правовідносин має застосовуватись Цивільний кодекс Української РСР (1540-06) .

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просив визнати договір нікчемним з тих підстав, що договір купівлі-продажу приміщення від 01 червня 2002 року та акти передачі приміщення від 01 червня 2002 року укладені внаслідок злочинних дій та порушують публічний порядок.

Статтею 48 ЦК Української РСР, чинного на час виникнення спірних відносин, передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 року (v0003700-78) «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», зазначена стаття застосовується при порушенні встановленого порядку вчинення громадянами й організаціями дій, спрямованих на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків, при ущемленні угодою особистих або майнових прав неповнолітніх дітей, а також у інших випадках їх невідповідності вимогам чинного законодавства, якщо для них не встановлені особливі правила визнання угод недійсними.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Із урахуванням підстав позову суду під час нового розгляду необхідно з'ясувати, чи є оспорювані договори купівлі-продажу приміщення магазину «Обнова» від 01 червня 2002 року та від 18 травня 2011 року нікчемними та чи підлягає позов задоволенню із заявлених підстав.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому на підставі ч. ч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_10, ОСОБА_11 - ОСОБА_13 задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 лютого 2012 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 31 травня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.