Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Журавель В.І., Ситнік О.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, про поновлення строку для подання заяви про оскарження рішення третейського суду, скасування рішення Постійно діючого Третейського суду Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 08 червня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 25 листопада 2011 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про скасування рішення третейського суду у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтуванні якої зазначав, що третейська угода між публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_4 не укладалась, кредитний договір № 500088928 від 24 березня 2008 року підписано лише одноособово ОСОБА_6, заявник не був ознайомлений із загальними умовами кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», про наявність справи в провадженні третейського суду та про прийняте ним рішення належним чином не повідомлявся.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 25 листопада 2011 року у задоволенні заяви відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суди керувалися тим, що рішення третейського суду прийнято відповідно до закону, підстав, передбачених Законом України «Про третейські суди» (1701-15) для його скасування не має.

Встановлено, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 08 червня 2010 року позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитом у розмірі 30 278 грн. 51 коп., заборгованість за процентами - 52 грн. 50 коп., штраф - 7 413 грн. 46 коп., пеню - 4 571 грн. 31 коп., а всього 42 315 грн. 78 коп., Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Перелік таких підстав є вичерпним.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (1618-15) . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суди обґрунтовано дійшли висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки належних доказів на підтвердження того, що третейська угода з банком ОСОБА_4 не укладалася і ним не підписувалася, судам не надано. Доводи заявника про те, що рішення третейського суду прийнято з перевищенням наданих третейському суду повноважень та поза межами його компетенції не ґрунтуються на законі.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 25 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.