Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» в особі представника за довіреністю Ляшенка Геннадія Віталійовича (далі по тексту - ПАТ «ВБР») на рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 7 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 червня 2012 року,

У лютому 2012 року ПАТ «ВБР» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором, яка складається з поточної заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9110 грн. 90 коп., простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 1889 грн. 10 коп., поточної заборгованості з відсотків в розмірі 81 грн. 61 коп., простроченої заборгованості з відсотків в розмірі 860 грн. 90 коп., заборгованості з комісії в розмірі 519 грн. 03 коп., пені в розмірі 519 грн. 03 коп. та штрафів на суму 1664 грн. 33 коп..

Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 7 травня 2012 року позовні вимоги ПАТ «ВБР» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВБР» заборгованість за кредитним договором від 7 вересня 2011 року в розмірі 13286 грн. 54 коп..

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 червня 2012 року апеляційну скаргу ПАТ «ВБР» відхилено, рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 7 травня 2012 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ПАТ «ВБР» - Ляшенко Г.В., мотивуючи свої доводи порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, заборгованості по тілу кредиту, поточної заборгованості з відсотків, простроченої заборгованості з відсотків, заборгованості з комісії та пені керувалися положеннями ст. 61 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 546, 549, 611, 610, 625, 629, ч. 1 ст. 1050 ЦК України та дійшли обґрунтованого висновку про неналежне виконання відповідачкою своїх зобов'язань за договором кредиту, що є підставою для часткового задоволення заявлених вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу за порушення умов договору від 7 вересня 2011 року, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що за п. 6.2 та п. 6.4 спірного договору передбачено за одне й те саме порушення зобов'язання подвійна відповідальність одного виду.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судами першої і апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій з їх оцінкою.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» в особі представника за довіреністю Ляшенка Геннадія Віталійовича відхилити.

Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 7 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.