Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Сімоненко В.М., Амеліна В.І., Нагорняка В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом комунального комерційного підприємства «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 6 березня 2012 року,

У вересні 2011 року КП «Донецькміськтепломережа» звернулось в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_4 є наймачем квартири по АДРЕСА_1. За вказаною адресою позивачем надаються послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, але відповідачі неналежним чином не виконують свої обов'язки по оплаті вказаних послуг, внаслідок чого за період з 01 серпня 2006 року до 31 травня 2011 року виникла заборгованість в розмірі 3016,72 грн., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів, а також просив стягнути за порушення грошового зобов'язання інфляційні витрати в розмірі 2252,06 грн. та 3% річних в розмірі 474,89 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 12 грудня 2011 року позов задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за надані послуги за період з 13 вересня 2008 року по 31 травня 2011 року в розмірі 1303, 28 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 6 березня 2012 року рішення суду першої інстанції змінено в частині періоду та розміру заборгованості за надані послуги.

Стягнуто з в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за надані послуги за період з 13 вересня 2008 року по 31 травня 2011 року в розмірі 5 743,67 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарг та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди обґрунтовано виходили з того, що право на 50% знижку по оплаті комунальних послуг суперечать вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 31 березня 2003 року (426-2003-п) «Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій та гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу».

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, не дають підстав вважати, що при розгляді справи було порушено норми матеріального права або норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін, оскільки судами не було порушено норм матеріального та процесуального права.

З огляду на наведене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 6 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.