Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

Лесько А.О., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Врадіївського району Миколаївської області в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 16 лютого 2012 року,

У вересні 2011 року прокурор Врадіївського району Миколаївської області звернувся до суду в інтересах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 04 березня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 140 про надання кредиту у розмірі 20 тис. грн. строком на 36 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25% річних на суму залишку. З метою забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором № 140 між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_4, ОСОБА_5 були укладенні договори поруки від 04 березня 2008 року, згідно умов п. 1.1 яких останні відповідають як солідарні боржники перед кредитором по сплаті суми основного бору, а також відсотків за користування кредитом у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань. У порушення вимог п. 1.6 кредитного договору № 140 від 4 березня 2008 року ОСОБА_3 ухиляється від виконання зобов'язань та сплати відповідних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 34 700 грн. 39 коп.

У судовому засіданні прокурор уточнив позовні вимоги шляхом збільшення розміру позову і просив стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором № 140 від 04 березня 2008 року у розмірі 38 132 грн. 80 коп.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у солідарному порядку на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитними договором № 140 від 04 березня 2008 року в розмірі 38 132 грн. 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі по 127 грн. 11 коп. з кожного.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 16 лютого 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 38 132 грн. 80 коп. кредитної заборгованості за договором кредиту № 140 від 04 березня 2008 року. У позові до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 381 грн. 30 коп. судового збору, на користь ОСОБА_5 - 91 грн. судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ "Державний ощадний банк України", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за невиконання грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, борг необхідно стягувати у солідарному порядку як з позичальника, так і з поручителів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що лист-вимога, направлена поручителям до настання строку повернення кредиту, не містить конкретних вимог та підписи поручителів у поштових повідомленнях не відповідають їх дійсним підписам.

Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам закону та ґрунтуються на матеріалах справи.

По справі встановлено, що 04 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ "Державний ощадний банк України" укладено кредитний договір № 140 від 4 березня 2008 року про надання кредиту у розмірі 20 тис. грн. зі строком погашення до 03 березня 2011 року (а. с. 11).

Також того ж дня між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були укладені договори поруки, згідно умов п. 1.1 яких останні відповідають як солідарні боржники перед кредитором у випадку невиконання позичальником ОСОБА_3 своїх зобов'язань (а. с. 18-19).

ОСОБА_3 не погашав кредит та відсотки за користування кредитом згідно графіку, чим допустив виникнення заборгованості та порушив вимоги п. 1.6 кредитного договору № 140 від 4 березня 2008 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заборгованість за кредитним договором № 140 від 4 березня 2008 року станом на 07 грудня 2011 року становить 38 132 грн. 80 коп. (а. с. 47-48).

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно п. 2.9 Договорів поруки у разі порушення боржником виконання зобов'язань банк має право вимагати від поручителя виконання зобов'язань боржника перед банком згідно з умовами кредитного договору у порядку, передбаченому договором поруки.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (v0005740-12) відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Як зазначалося вище, 04 березня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 140 строком на 36 місяців, тобто кінцевий термін виконання зобов'язань по поверненню спливав у 4 березня 2011 року.

Прокурор звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 20 вересня 2011 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку з дня закінчення виконання основного зобов'язання.

Таким чином висновки апеляційного суду про припинення договорів поруки та про відмову в позові до поручителів відповідають вимогам матеріального права і матеріалам справи.

Оскільки висновки суду апеляційної інстанції є вірними, доводами касаційної скарги не спростовуються. Тому підстав для його зміни чи скасування не має.

Керуючись ст. ст. 333, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 16 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.