Колегія суддів cудової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Кафідової О.В., Попович О.В., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Одеська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю та за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2, треті особи: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_3, про знесення самочинно збудованої будівлі, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2012 року,

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що проживає в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_2, у 2007-2008 роках здійснила самочинне будівництво кам'яної будівлі за адресою АДРЕСА_2. Оскільки будівля закриває вікна її помешкання, перешкоджає в доступі до газопроводу, створює незручності в обслуговуванні належної їй на праві власності квартири, просила зобов'язати ОСОБА_2 за власний рахунок знести самочинно збудовану будівлю.

У липні 2010 року Одеська міська рада звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 проведено самочинну реконструкцію сараїв у житлову будівлю на земельній ділянці, що не була їй відведена у встановленому законом порядку. Просила зобов'язати ОСОБА_2 за власний рахунок знести за адресою АДРЕСА_2 самочинно збудовану будівлю, зазначену у виданому 9 жовтня 2008 року КП «Одеське МБТІ та РОН» технічному паспорті літ. «У», «Т».

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2012 року, позов ОСОБА_1 та Одеської міської ради було задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 знести самочинно збудовану будівлю, зазначену у технічному паспорті, виданому КП «ОМБТІ і РОН» від 9 жовтня 2008 року під літерою «У» та «Т», яка розташована за адресою АДРЕСА_2 за власний рахунок.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені судові рішення та направити справу на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_2 шляхом реконструкції сараїв літ. «Т»,«У» по АДРЕСА_2 з об'єднанням збудувала одноповерховий житловий будинок літ. «У», загальною площею 36,7 кв. м по АДРЕСА_2 без відведення Одеською міською радою земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку, без виготовлення та затвердження проектної документації, без дозволу компетентних органів на проведення будівельних робіт, а, відтак, і з порушенням будівельних норм і правил. При цьому суди дійшли правильного висновку про самочинність будівництва та обґрунтовано на вимогу Одеської міської ради, як уповноваженого власника земельної ділянки та ОСОБА_4, як особи, чиї права власності на житло, належні та безпечні умови проживання порушені, зобов'язав ОСОБА_2 за власний рахунок знести самочинно збудовану будівлю.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1

22 травня 2007 року управлінням ЖКГ та ПЕК Одеської міської ради ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на житло - 396/1000 частин (21,4 кв.м) квартири АДРЕСА_1 Державна реєстрація права власності проведена 31 травня 2007 року (т.2 а.с. 44, 45).

Розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 11 жовтня 2007 року квартиру № 3 «а» розділено на дві самостійні квартири, запропоновано оформити право власності ОСОБА_1 на самостійну квартиру № 3 «а» загальною площею 21,4 кв. м, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на самостійну квартиру № 3 «б» загальною площею 32,7 кв. м (т. 2 а.с.15-18, 46-48)

На підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 15 грудня 2011 року замість свідоцтва про право власності від 22 травня 2007 року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 загальною площею 51,2 кв. м, житловою площею 23,6 кв. м. Державна реєстрація права власності проведена 16 січня 2012 року (т.3 а.с.106-109).

ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2.

Згідно плану будівельного кварталу № 1365 станом на 1973 рік по АДРЕСА_2 знаходилось домоволодіння, що складалося з чотирьох житлових кам'яних будинків під літ. «А», «Б», «В», «Г», надвірних споруд, в тому числі під літ. «У», «Т» - сараїв (т.1 а.с.11, 12).

ОСОБА_2 набула у власність квартиру № 4 загальною площею 40,8 кв. м, житловою площею 17,2 кв. м по АДРЕСА_2 на підставі договору дарування, посвідченого між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 27 червня 2003 року державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 7-1751 (т.1 а.с.70).

21 жовтня 2004 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 11 серпня 2004 року № 1081 ОСОБА_2 замість нотаріально посвідченого 27 червня 2003 року договору дарування видано свідоцтво про прйво приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 68,8 кв. м, житловою площею 43,0 кв.м. Державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва проведена 21 грудня 2004 року (т.1 а.с. 89,90).

Згідно довідки КП «Одеське МБТІ та РОН» від 18 листопада 2003 року відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи сараї під літ. «Ж», «У», «Т», «Ф» відносяться до домоволодіння АДРЕСА_2. На підставі договору купівлі-продажу від 12 квітня 1991 року, посвідченого Третьою одеською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-2475, 1/2 частина сараю літ. «У» куплена ОСОБА_8 у виконкомі Київської райради (т.1 а.с.81).

Згідно висновку № 197/10-К управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 19 липня 2010 року № 01-10/987/0 ОСОБА_2 без узгодженого проекту виконала реконструкцію сараїв літ. «Т», «У» з об'єднанням під одноповерховий одноквартирний житловий будинок літ. «у» - квартира № 1 загальною площею 36,70 кв.м, житловою площею 23,80 кв. м.

Самочинно збудований ОСОБА_2 житловий будинок літ. «У» на місці сараїв літ. «Т», «У» примикає стіною до належної ОСОБА_1 на праві власності квартири АДРЕСА_1 (т. 3 а.с. 87, 94-96).

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» робоча документація для будівництва об'єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту. Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконують за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об'єкту архітектури, а також передбачено, що будівництво об'єкту здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч.4 ст. 376 ЦК України).

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судами правильно застосовані.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.