Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В.,

Мартинюка В.І., Остапчука Д. О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 лютого 2012 року,

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, у якому зазначала, що відповідно до укладеного договору поставки від 01 січня 2010 року, 16 січня 2010 року та 30 березня 2010 року за замовлений нею товар у ТОВ «Лівс-КМ» вона перерахувала 31 121 грн. та 2 463 грн. на рахунок, який вказала їй відповідачка.

В послідуючому виявилося, що ці кошти у Товариство не надійшли, що стало підставою для звернення останнього до суду з позовом про стягнення з неї заборгованості за договором. рішенням господарського суду Донецької області від 01 липня 2010 року на користь ТОВ «Лівс-КМ» з неї стягнуто 24 740 грн. боргу за договором.

Посилаючись на зазначені обставини та враховуючи, що відповідачка відмовляється повернути отримані кошти, просила стягнути на свою користь 33 584 грн. безпідставно отриманих коштів, 3 987 грн. 31 коп. інфляційних втрат, 1 663 грн. 50 коп. - 3 % річних, 667 грн. компенсації за втрачений заробіток та 960 грн. моральної шкоди.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 28 лютого 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 33 584 грн. безпідставно отриманих коштів, 3 987 грн. 31 коп. інфляційних втрат, 1 663 грн. 50 коп. - 3 % річних та 1 515 грн. 43 коп. судових витрат, а всього - 40 750 грн. 24 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, ухвалені у справі судові рішення вважає незаконними, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи позов та стягуючи з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 33 584 грн. безпідставно отриманих коштів, інфляційні втрати та 3 % річних від суми боргу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відповідачка незаконно набула майно - грошові кошти належні ОСОБА_3 та зберігала їх у себе без достатньої правової підстави.

З висновками судів щодо наявності підстав для стягнення з відповідачки інфляційних втрат та 3% річних погодитись не можна, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 16 січня 2010 року та 30 березня 2010 року за замовлений товар у ТОВ «Лівс-КМ», відповідно до укладеного договору поставки від 01 січня 2010 року, ОСОБА_3 перерахувала на рахунок, вказаний їй відповідачкою 31 121 грн. та 2 463 грн. Пізніше виявилося, що ці кошти на рахунки Товариства не надходили.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Стягуючи з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 33 584 грн., суди, у відповідності до ст. ст. 212- 214, 303 ЦПК України, встановивши безпідставність набуття відповідачкою зазначених коштів та їх зберігання без достатньої правової підстави, стягнули зазначену суму на корись позивачки.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення у частині стягнення з відповідачки на користь позивачки 33 584 грн. безпідставно отриманих коштів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.

В той же час, не можна погодитися з висновками судів про застосування до спірних правовідносин приписів ст. 625 ЦК України в частині стягнення з відповідачки на користь позивачки 3 % річних від заборгованої суми та інфляційних втрат, з огляду на наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення вказаної норми свідчать про те, що повернення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми застосовуються у разі невиконання грошового зобов'язання, а не в разі безпідставного набуття майна та зберігання його без достатньої правової підстави.

Стягуючи інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та ухвалив помилкове рішення про задоволення позову у цій частині.

Залишаючи без змін у цій частині рішення суду першої інстанції, у порушення приписів ст. 303 ЦПК України на зазначене уваги не звернув і апеляційний суд.

Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили помилкові судові рішення в частині стягнення з відповідачки на користь позивачки інфляційних втрат та 3% річних від суми боргу, які у відповідності до правил ст. 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 лютого 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 3 987 грн. 31 коп. інфляційних втрат та 1 663 грн. 50 коп. - 3 % річних скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.