Колегія суддів cудової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Нагорняка В.А.,

Гончара В.П., Олійник А.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (далі - МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі») про перерахунок платежів та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2012 року,

У березні 2011 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є суддею у відставці. Відповідно до ч.9 ст.44 Закону України «Про статус суддів» має право на 50-ти відсоткову знижку з оплати комунальних послуг, ці пільги зберігаються після виходу у відставку.

Незважаючи на його письмове звернення, відповідач продовжує нараховувати плату за послуги теплопостачання в повному розмірі.

Позивачі просили визнати дії відповідача незаконними, провести перерахунок плати за послуги теплопостачання із застосуванням 50 % знижки за період з 31 січня 2007 року по 31 січня 2010 року та в подальшому на весь період дії ч.9 ст.44 Закону України «Про статус суддів». Просили стягнути з відповідача 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2011 року позов задоволено частково, визнано незаконними дії відповідача по нарахуванню оплати у 100% розмірі за комунальні послуги з опалення квартири АДРЕСА_1. Зобов`язано відповідача провести перерахунок плати за комунальні послуги з опалення.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_3 є суддею у відставці і має право на передбачені ч.9 ст.44 Закону України «Про статус суддів» пільги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, апеляційний суд послався на те, що МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» не пред`являло вимоги до позивачів про стягнення заборгованості за комунальні послуги, тому суд дійшов висновку, що права позивачів не порушені.

Такі висновки суду є обґрунтованими і відповідають вимогам закону.

У ст. 130 Конституції України закріплюються обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів як складову конституційних гарантій їх незалежності і недоторканості (частина перша статті 126).

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" позивач має право на зниження на 50% плати за житло, комунальні послуги, у тому числі на плату за користуванням квартирним телефоном.

Тобто, з урахуванням особливого статусу суддів як носіїв судової влади законодавчо було закріплено ряд соціально-правових гарантій, що спрямовані на забезпечення належного виконання судами своїх конституційних функцій із забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави. Указана пільга є однією з державних гарантій, спрямованих на реалізацію цього принципу. Проте, встановлюючи право судді на пільги, даний Закон не визначає механізму реалізації цього права та порядку надання цих пільг.

Статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», статтею 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та статтею 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» було встановлено, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, зокрема щодо знижки плати за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, газ, електрична та теплова енергія), надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року (v0a6p710-07) положення статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними. Крім того, положення статті 36 цього Закону втратило чинність в частині, що стосується професійних суддів, як таке, що визнано неконституційним і на підставі рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2007 від 18 червня 2007 (v004p710-07) року. Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 31 березня 2003 року (426-2003-п) «Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу» (далі - Порядок) передбачено, що пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування житлом (квартирної плати), паливом.

За змістом п. 1 Порядку (426-2003-п) , в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законом мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом пільговика за період шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Позивачі не зверталися про надання пільги з оплати послуг електропостачання за місцем роботи ОСОБА_3, це питання не вирішувалось відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Порядку (426-2003-п) .

Крім того, апеляційним судом правильно зазначено, що права позивачів МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» не порушено, оскільки із вимогами про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання відповідач не звертався.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом при розгляді справи дотримано вимоги закону, всебічно, повно й об'єктивно досліджені докази та надано їм належну оцінку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.