Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В., Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, КП «Житлово-експлуатаційна контора» «Золотоустівська», про виселення, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 -ОСОБА_8, на рішення апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2012 року,

ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила виселити відповідача із квартири АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 рішенням за №146 від 27 лютого 1989 року «Про надання житлової площі за рахунок новобудов та поточного звільнення», яке видано Радянською районною в м. Києві радою без права реєстрації в даній квартирі та без права на її приватизацію надано спірне житло для проживання. У 1996 році позивачка і її батьки, надали згоду на тимчасове проживання відповідача у вказаній квартирі. Оскільки відповідач неналежно виконує обов'язки по сплаті за житлово-комунальні послуги, станом на 3 листопада 2010 року утворився борг в розмірі 9 238,83 грн., тому позивачка уклала договір про реструктуризацію боргу, хоча квартирою користуватися не має можливості, так відповідач відмовляється добровільно виселитися із спірної квартири. Посилаючись на вимоги ст. 98 ЖК УРСР просила суд виселити відповідача із квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2011 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Виселено ОСОБА_5 із квартири АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2012 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_8 просить скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і вбачається з матеріалів справи, що судове рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

За таких обставин, касаційну скаргу потрібно відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 -ОСОБА_8 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.