Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Ткачука О.С., суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К., Савченко В.О., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Республіканського вищого навчального закладу (РВНЗ) «Кримського гуманітарного університету» про скасування наказу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2011 року,-

У квітні 2011 року звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив скасувати наказ № 45-лс від 23березня 2011 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання своїх посадових обов'язків.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 01 грудня 2010 року він перебував у трудових відносинах з Республіканським вищим навчальним закладом «Кримський гуманітарний університет», де працював на посаді головного енергетика. Наказом ректора № 45-лс від 23березня 2011 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання своїх посадових обов'язків. ОСОБА_3 вважає зазначений наказ незаконним і просить його скасувати оскільки, на його думку, він суперечить нормам трудового законодавства та підзаконним нормативно-правових актів у сфері енергетики, а тому підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2011 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності з дотриманням норм трудового законодавства, тому його вимоги є безпідставними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 01 грудня 2010 року позивач був прийнятий на роботу до Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» на посаду головного енергетика.

Наказом ректора Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» № 45-лс від 23 березня 2011 року позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, яке виразилося у невиконанні розпорядження проректора по адміністративно-господарської частині Республіканського ВНЗ « КГУ» Тарураєва В.В. щодо прийняття на облік матеріальних засобів (електрощиту їдальні, щитів розподільних силових, що знаходяться навчальному корпусі № 2, щиту освітлення, установленого в аудиторії №44 навчального корпусу №3). Підставою для видачі цього наказу стала доповідна проректора Тарураєва В.В. від 21 березня 2011 року щодо тривалого ухилення позивача від виконання його вказівки про прийняття на облік матеріальних цінностей та службова записка ОСОБА_3, де він вказує на незаконне покладення на нього обов'язків щодо приймання матеріальних цінностей, оскільки, на його думку, це не входить до його службових обов'язків.

Наказом ректора Республіканського ВНЗ «КГУ»№ 82-лс від 12 травня 2011 року ОСОБА_3 було звільнено з займаної посади головного енергетика з 16 травня 2011 року за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Відповідно до ст. ст. 147, 149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При вирішенні позовних вимог судами враховано, що прийняття на облік матеріальних цінностей, необхідних для забезпечення належної експлуатації енергообладнання та енергосистеми установи-відповідача входить до службових обов'язків головного енергетика, тому відмова від виконання розпорядження щодо приймання на облік електрообладнання на виконання договору про повну матеріальну відповідальність позивача та посадової інструкції є дисциплінарним проступком та підставою для застосування заходів дисциплінарного впливу.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При вирішенні позовних вимог судами правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Керуючись ч.1 ст. 336, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.