Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді Макарчука М.А.

суддів: Диби В.Г., Леванчука А.О.,

Маляренка А.В., Юровської Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, арбітражний керуючий Ніколенко Михайло Олександровича, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, застосування наслідків недійсності правочинів, зобов'язання скасувати державну реєстрацію за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 14 лютого 2012 року,

У липні 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 березня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 15.18-00/08-СК, згідно якого Банк надав останньому кредит в розмірі 480000 доларів США. В цей же день з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між Банком та позичальником було укладено договір іпотеки №15.18-00/08-СК згідно якого відповідач передав в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №2-1-:-2-3- з літ. "А-4", загальною площею 120,5 кв. м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1. 27 березня 2008 року в зв'язку з посвідченням договору іпотеки приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 на вищевказане майно накладено заборону відчуження, про що було внесено відповідну інформацію до реєстру за №1056. 29 червня 2011 року Банку стало відомо, що ОСОБА_3 04 лютого 2011 року уклав договір купівлі-продажу переданого в іпотеку нерухомого майна, яке є під забороною. Вважаючи, що договір від 04 лютого 2011 року та всі інші договори продажу спірного майна укладені з грубим порушенням ст.ст. 9- 12 Закону України "Про іпотеку", оскільки іпотекодержатель не давав згоди на відчуження предмету іпотеки, ст.ст. 47, 55 Закону України "Про нотаріат" та п. 47 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", у зв'язку з цим просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04 лютого 2011 року, який укладено ліквідатором ФОП ОСОБА_3 - арбітражним керуючим Ніколенко М.О. та ОСОБА_4 посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7; визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05 лютого 2011 року, який укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_9; визнати недійсним договір купівлі- продажу нерухомого майна від 10 лютого 2011 року, який укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_12; застосувати до кожного із вказаних правочинів наслідки недійсності правочину; зобов'язати КП "ХМБТІ" скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №2-1-2-3 в літ. "А-4", загальною площею 120,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати приватних нотаріусів ХМНО ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_12 скасувати державну реєстрацію договорів купівлі-продажу від 04.02.2011 року, 05.02.2011 року та 10.02.2011 року.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 8 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14 лютого 2012 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ «ВТБ БАНК» відмовлено у повному обсязі.

У поданій касаційній скарзі ПАТ «ВТБ Банк», посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що на час укладення договорів купівлі-продажу не існувало ніяких перешкод для їх укладення, а тому вони відповідають вимогам Закону.

Проте з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки вони не відповідають матеріалам та фактичним обставинам справи і суперечить вимогам матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За правилами ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судами встановлено, що 27 березня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір. В цей же день з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між сторонами укладено договір іпотеки згідно з яким ОСОБА_3 передав в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1 -го поверху № 2-1-:-2-3- в літ. "А-4", загальною площею 120,5 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. В цей же день приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 на вищевказане майно було накладено заборону відчуження, внесено відповідну інформацію до реєстру заборон.

Постановою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2010 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ніколенко М.О. На підставі цієї постанови було знято заборону, накладену судом на спірні нежитлові приміщення.

4 лютого 2011 року нежитлові приміщення були продані ОСОБА_4 На наступний день, тобто 5 лютого 2011 року ОСОБА_4 продала ці приміщення ОСОБА_5, а 10 лютого 2011 року ОСОБА_5 продав спірні приміщення ОСОБА_6

Статтею 9 закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки лише за наявності згоди іпотекодержателя.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (v0005740-12) та відповідно до прямої вказівки закону (ст. 12 ЗУ «Про іпотеку») окремі правочини щодо іпотечного нерухомого майна, вчинені без згоди іпотекодержателя, можуть бути визнані недійсними за позовом іпотекодержателя. Так, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотеко держателя є недійсним.

Як убачається з матеріалів справи ПАТ «ВТБ Банк», як іпотеко держатель, не давав своєї згоди на відчуження предмету іпотеки.

Крім того, відчуження переданого в іпотеку майна відбулося після зняття нотаріусом заборони на його відчуження, що само по собі не припиняє дії іпотечного договору, не свідчить про припинення прав і зобов'язань по ньому та не дає права іпотекодавцю без попередньої згоди іпотекодержателя продавати його іншій особі.

При цьому слід врахувати, що постанову Господарського суду Харківської області на підставі, якої було знято заборону, апеляційним Господарським судом в подальшому скасована, як незаконна, а провадження у справі припинено.

Суд першої інстанції не врахував цих обставин справи та положень Закону (898-15) , що регулюють спірні правовідносини та відмовив позивачу в задоволенні позову.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, та залишив помилкове рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм матеріального і процесуального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 14 лютого 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала оскарженню не підлягає.