Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Макарчука М.А.,

Суддів: Диби В.Г., Леванчука А.О.,Маляренка А.В., Юровської Г.В.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_4 про стягнення боргу,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 4 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 6 березня 2012 року,

У жовтні 2008 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до укладеного договору від 17 грудня 2006 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 6 831 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 17 грудня 2008 року. Відповідно до умов укладеного договору договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Свої зобов'язання щодо надання кредиту позивач виконав, гроші в розмірі 6 83100 грн. перерахував на рахунок торгівельної організації для придбання відповідачем товару - мобільний телефон. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом належним чином не виконав, через що станом на 25 травня 2010 року має заборгованість 49 648 грн. 14 коп. У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив стягнути заборгованість у розмірі 49 648 грн. 14 коп. та сплачені судові витрати.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 4 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 6 березня 2012 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 4 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 6 березня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалені у справі судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 грудня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (на цей час - ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_4 укладено договір, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 6 831 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з терміном повернення до 17 грудня 2008 року. Свої зобов'язання щодо надання кредиту позивач виконав, гроші для придбання відповідачем мобільного телефону в розмірі 6 831 грн. перерахував на рахунок торгівельної організації, проте ОСОБА_4 умови договору не виконав, у результаті чого станом на 25 травня 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 49 648 грн. 14 коп.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення боргу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із відсутності настання обопільних зобов'язань між сторонами та неукладеності між ними кредитно-заставного договору. Крім того, відповідач не мав реальну можливість розпорядитися кредитними ресурсами і тому на ОСОБА_4 не можна покласти обов'язок по їх поверненню.

Проте погодитися з таким висновком судів не можна.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому як передбачено у ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У касаційній скарзі відповідач зазначив про те, що відповідно до наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» від 24 травня 2005 року за №С-89 договір складається із заяви на видачу кредиту, умов надання банківських послуг та тарифів банку.

Як убачається з матеріалів справи, з умовами кредитного договору ОСОБА_4 був ознайомлений в повному обсязі, що підтверджується його особистим підписом (а. с.7).

Відповідно до умов цього договору відповідач доручив ПАТ КБ «ПриватБанк» перерахувати кредитні кошти на рахунок СПД ОСОБА_6, що було виконано позивачем, про що свідчить відповідний рахунок від 17 грудня 2006 року (а. с. 73).

Під час розгляду даної справи у порушення вимог ст. ст. 212, 214, 315 ЦПК України судом апеляційної інстанції не було враховано вказаних обставин та не надано їм належної правової оцінки.

Вищезазначене свідчить про неповне встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, неповноту перевірки законності і обґрунтованості рішення районного суду, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 6 березня 2012 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.