Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Лесько А.О., Хопти С.Ф.,

Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про витребування майна із чужого незаконного володіння за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду м. Києва від 5 квітня 2012 року,

У серпні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилась спадщину на квартиру АДРЕСА_1. Вона як єдина спадкоємиця на майно померлого звернулась у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, де дізналась, що указана квартира на підставі договору купівлі - продажу вибула із володіння спадкодавця не з його волі. Позивачка просила в порядку ст. 388 ЦК України витребувати у ОСОБА_4 на користь померлого ОСОБА_6 спірну квартиру та зобов'язати комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» внести в єдиний реєстр прав власності на нерухоме майно відомості про належність цього майна ОСОБА_6

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 5 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено. Витребовано із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 на користь особи, якій вона належала за життя ОСОБА_6 Зобов'язано КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» внести в Єдиний державний реєстр права власності на нерухоме майно відомості про належність ОСОБА_6 на праві власності указаної квартири.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в особі представника - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції входив із того, що цивільна правосуб'єктність фізичної особи припиняється у момент її смерті, тому майно не може бути витребувано на користь померлої особи, яка не є стороною у справі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов про витребування спірної квартири на користь померлої особи, апеляційний суд виходив із того, що вона вибула із володіння спадкодавця не з його волі.

З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що власником спірної квартири АДРЕСА_1 на час пред'явлення позову є ОСОБА_4 на підставі договору купіві-продажу, укладеного з ОСОБА_6, який був попереднім власником спірного майна та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Відповідно до ч.. 2, 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Добросовісне придбання, згідно ст. 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

Захист права особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Сторонами за віндикаційним позовом є власники майна або титульні володільці та незаконні володільці майна. Інші особи не є стороною в таких правовідносинах.

Витребовуючи на користь померлого ОСОБА_6 спірне нерухоме майно, апеляційний суд не врахував правила чч. 2, 4 ст. 25 ЦК України і порушив вимоги ст. ст. 3, 4 ЦПК України. Тобто вирішив спір відносно померлої особи, яка не може бути учасником процесу.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що не може бути витребовано та зареєстровано спірне майно на користь померлої особи. Інших вимог і підстав позову ОСОБА_3 не заявляла.

При цьому позивачка не позбавлена можливості захистити свої права у порядку спадкування.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом було скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 5 квітня 2012 року скасувати, залишити в силі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2012 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.