Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Євграфової Є.П., Горелкіної Н.А.,

Журавель В.І., Іваненко Ю.Г., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Гадяцької центральної районної лікарні, Гадяцької районної державної адміністрації, треті особи: головне управління охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації, Гадяцька районна рада, Головне управління державної казначейської служби України в Полтавській області, Полтавська обласна державна адміністрація, про поновлення на роботі, скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплату надбавки за складність і напруженість в роботі, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Гадяцької центральної районної лікарні на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 8 лютого 2012 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 2 квітня 2012 року,

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Гадяцької ЦРЛ, Гадяцької районної державної адміністрації про поновлення на роботі, скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час перебування у відпустці у зв'язку з навчанням, визнання факту наявності підстав для виплати надбавки за складність і напруженість в роботі та її стягнення та відшкодування моральної шкоди, вказуючи, що 14 жовтня 2011 року вона була ознайомлена з наказом головного лікаря Гадяцької ЦРЛ від 23 серпня 2011 року про її звільнення з посади заступника головного лікаря Гадяцької ЦРЛ з економічних питань за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Вважала, що всупереч вимог закону трудовий договір було розірвано без надання згоди виборним органом первинної профспілкової організації Гадяцької ЦРЛ, членом якої вона була на момент звільнення. Також трудовий договір був розірваний на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, проте ніяких змін в організації виробництва і праці в діяльності ЦРЛ не було, чисельність та штат працівників не скорочувався, оскільки штатний розпис працівників закладу його власником протягом 2011 року не змінювався. До того ж, їй не пропонували переведення на іншу посаду, хоча таке переведення було цілком можливе у період з 23 червня до 23 серпня 2011 року.

Звільнення з роботи також сталося в період додаткової відпустки у зв'язку з навчанням в інституті післядипломної освіти Полтавської державної аграрної академії, що підтверджується довідкою-викликом на навчання в період з 17 серпня до 13 жовтня 2011 року. Заяву про додаткову відпустку у зв'язку з навчанням нею було подано заздалегідь, але оплата додаткової відпустки у зв'язку з навчанням у розмірі середнього заробітку не проводилась. За наслідками навчання нею здобуто другу вищу освіту за спеціальністю «Облік та аудит».

Наведеними порушеннями їй спричинена моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, переживаннях, погіршенні стану здоров'я. Після багатьох років роботи у Гадяцькій ЦРЛ відчула себе приниженою та безправною, тому звернулася до суду й просила скасувати накази головного лікаря Гадяцької ЦРЛ № 174 від 23 червня 2011 року, № 31-к від 23 серпня 2011 року, поновити її на роботі на посаді заступника головного лікаря з економічних питань Гадяцької ЦРЛ з 23 серпня 2011 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та середню заробітну плату за час навчання в інституті, визнати факт наявності підстав для виплати надбавки за складність і напруженість в роботі за період з 1 квітня до 30 червня 2011 року у розмірі 50% посадового окладу, одночасно зобов'язавши Гадяцьку РДА встановити надбавку за вказаний період в розмірі 50% посадового окладу за кожен місяць, а ЦРЛ - здійснити виплату такої надбавки, відшкодувати моральну шкоду в сумі 1 500 грн. та понесені судові витрати.

20 грудня 2011 року ОСОБА_3 подала до суду уточнену позовну заяву, в якій просила визнати недійсними накази про її звільнення та їх скасувати, визнати недійсними зміни до штатного розпису та внести до штатного розпису посаду заступника головного лікаря з економічних питань, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду з Гадяцької ЦРЛ - 1 тис. грн., з Гадяцької РДА - 500 грн., зобов'язати Гадяцьку РДА вирішити питання про виплату надбавки.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 8 лютого 2012 року позов задоволено частково. Скасовано наказ головного лікаря Гадяцької ЦРЛ № 174 від 23 червня 2011 року «Про зміни до штатного розпису Гадяцької ЦРЛ», наказ № 31-к від 23 серпня 2011 року «Про звільнення працівника», наказ № 41-к від 28 жовтня 2011 року «Про звільнення працівника». Поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника головного лікаря з економічних питань Гадяцької ЦРЛ з 14 жовтня 2011 року. Зобов'язано Гадяцьку ЦРЛ внести зміни до штатного розпису Гадяцької ЦРЛ та ввести до штатного розпису посаду заступника головного лікаря з економічних питань, погодити його з начальником райфінуправління Гадяцької районної державної адміністрації, а Гадяцьку районну державну адміністрацію - затвердити штатний розпис з внесеними змінами. Стягнуто з Гадяцької ЦРЛ на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 31 040 грн. 82 коп. та 300 грн. на відшкодування моральної шкоди. Зобов'язано ОСОБА_3 після поновлення на роботі та вступу рішення в законну силу повернути Гадяцькій ЦРЛ розмір виплаченої вихідної допомоги при звільненні. Зобов'язано Гадяцьку районну державну адміністрацію встановити ОСОБА_3 надбавку за період з 1 квітня до 30 червня 2011 року в розмірі 50% посадового окладу за кожен місяць, а Гадяцьку ЦРЛ - здійснити виплату такої надбавки ОСОБА_3 за період з 1 квітня до 30 червня 2011 року в розмірі 50% за кожен місяць. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 2 квітня 2012 року зазначене судове рішення змінено. У частині зобов'язання Гадяцької ЦРЛ внести зміни до штатного розпису Гадяцької ЦРЛ та введення до штатного розпису посади заступника головного лікаря з економічних питань, погодження його з начальником райфінуправління Гадяцької районної державної адміністрації, а Гадяцьку районну державну адміністрацію - затвердити штатний розпис з внесеними змінами скасовано та в цій частині в позові відмовлено. Зменшено розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31 040 грн. 82 коп. до 13 232 грн. 34 коп. У решті рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі Гадяцька ЦРЛ просить ухвалені в справі рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам ухвалені в справі судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що наказом від 23 серпня 2011 року № 31-к ОСОБА_3 звільнено з роботи у зв'язку із скороченням штату з 23 серпня 2011 року.

За наказом від 28 жовтня 2011 року № 41-к внесено зміни до наказу про звільнення позивачки в частині дати звільнення та розрахунку компенсації за невикористану відпустку. Звільнено ОСОБА_3 з посади заступника головного лікаря з економічних питань за п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку із скороченням штату з 13 жовтня 2011 року.

Оскільки штатним розписом на 1 жовтня 2011 року в Гадяцькій ЦРЛ введено посаду економіста з фінансової роботи, яка позивачці не пропонувалась, суди дійшли висновку, що розірвання трудового договору з ОСОБА_3 було проведено з порушенням вимог трудового законодавства, тому вона підлягає поновленню на роботі з дня звільнення.

З такими висновками погодитись не можна з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу головного лікаря Гадяцької ЦРЛ від 23 червня 2011 року № 174 з 23 серпня 2011 року передбачено скорочення посади заступника головного лікаря з економічних питань, заступника головного лікаря з економічних питань попереджено про наступне звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

У силу положень ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці на власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації та вжити заходів до переведення працівника за його згодою на іншу роботу.

Оскільки такий обов'язок виник у відповідача із прийняттям наказу від 23 червня 2001 року, яким попереджено про звільнення позивачки з 23 серпня 2011 року, фактично позивачку було звільнено наказом від 23 серпня 2011 року, висновки апеляційного суду про порушення відповідачем вимог ст. 49-2 КЗпП України у зв'язку із подальшим внесенням змін у дату звільнення та наявністю у штатному розписі станом на 1 жовтня 2011 року посади економіста з фінансової роботи, є помилковими.

Не можна погодитись і з висновками суду першої інстанції щодо прийняття наказу про зміни до штатного розпису та про скорочення посади заступника головного лікаря з економічних питань з перевищенням меж компетенції головного лікаря, оскільки наказ МОЗ від 23 лютого 2000 року № 33 (v0033282-00) «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я», на який послався суд в обґрунтування своєї позиції, встановлює вимоги до граничних нормативів та не забороняє визначати штати у меншій кількості ніж типові.

Зазначаючи про відсутність вказівок чи рекомендації щодо скорочення заступників з економічних питань з боку райдержадміністрації та головного управління здоров'я Полтавської ОДА, суд першої інстанції не зазначив, чим такі погодження передбачені, не звернув уваги на наявні в матеріалах справи штатні розписи, які погоджені Гадяцькою РДА, поясненням ГУ охорони здоров'я Полтавської ОДА (а.с. 183) належної оцінки не надав та дійшов передчасних висновків про перевищення головним лікарем меж компетенції.

Висновки суду про відсутність правових підстав для скорочення чисельності штату працівників у зв'язку з відсутністю в наказі підстав для змін в штатному розписі не можна також вважати обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, оскільки правовою підставою для скорочення штатів є відповідний розпорядчий документ власника (уповноваженої особи), прийняття якого є прерогативою адміністрації (керівництва) не залежно від доцільності такого скорочення (ст. 40 КЗпП України).

У порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України суди на зазначене уваги не звернули, пояснень ЦРЛ в достатньому обсязі не перевірили, дійшли помилкових висновків про відсутність підстав до розірвання трудового договору з позивачкою з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, не визначилися із характером спірних правовідносин, не дали їм оцінки та не вирішили, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Оскільки допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Гадяцької центральної районної лікарні задовольнити частково.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 8 лютого 2012 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 2 квітня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.