Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Донця О.Є., Єрьоміна А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої пенсії за вислугу років, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду міста Харкова від 16 червня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області), Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова (далі - УПФУ в Ленінському районі міста Харкова) про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої пенсії за вислугу років.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському (Холодногірсьому) районі м. Харкова. Пенсії за вислугу років працівникам освіти у 2012 році повинні були призначатися незалежно від віку, за наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років і за умови залишення роботи по спеціальності за чинним на той час законодавством.

12 листопада 2012 року вона звернулася до Пенсійного фонду Ленінського району м. Харкова, щоб їй призначили пенсію за вислугу років, як працівнику освіти за чинним на той час законодавством, але її прохання проігнорували та призначили їй пенсію за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) у мінімальному розмірі - 860,50 гривень.

Вона двічі зверталася до начальника ГУПФУ в Харківській області Ачкасова В.М. 13 листопада 2015 року та 26 січня 2016 року з проханням розглянути її заяви та зробити перерахунок її пенсії за чинним Законодавством України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . На дані звернення їй було надано відповіді, у яких не було чітко пояснено підстави відмови у проведенні перерахунку пенсії.

Оскільки їй було відмовлено у перерахуванні пенсії у добровільному порядку, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що стосуються перерахунку та виплати їй пенсії за вислугу років за статтями 19, 21, 53- 55, 64, 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зробити перерахунок та виплату її пенсії за вислугу років за статтями 19, 21, 53- 55, 64, 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по день винесення постанови суду з урахуванням виплачених сум.

Ленінський районний суд міста Харкова постановою від 16 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова, щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років за статтями 19, 21, 53- 55, 64- 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років за статтями 19, 21, 53- 55, 64- 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по день винесення постанови суду з урахуванням виплачених сум.

У іншій частині позову - відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 27 липня 2016 року постанову Ленінського районного суду міста Харкова від 16 червня 2016 року скасував та прийняв нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

У своїх запереченнях представник відповідача ГУ ПФУ в Харківській області вважає касаційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова з 12 листопада 2012 року та отримує пенсію за вислугу років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зверталась до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявами від 13 листопада 2015 року та 26 січня 2016 року, складеними у довільній формі, в яких просила переглянути її пенсію та надати роз'яснення її конституційних прав щодо призначення та обчислення пенсії

На вказані заяви першим відповідачем - ГУ ПФУ в Харківській області позивачу надано відповіді щодо розміру та складових її пенсії.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) (далі - Порядок).

За приписами п. 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Вказаним додатком встановлено форму заяви, з якою має звертатися особа, яка просить про перерахунок її пенсії.

Згідно п. 4.3. Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший.

Таким чином, в органу Пенсійного фонду виникає обов'язок прийняти рішення за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, встановленій вказаним Порядком.

Разом з тим, згідно п.п. 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (z0041-15) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

Відповідно до п.п. 7,8 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (z0041-15) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інші виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова.

Отже суд апеляційної інстанції правильно зазначив що, здійснення призначення (перерахунку) та виплати пенсії, призначеної позивачу не належить до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

При цьому, докази звернення позивача до належного органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок її пенсії в матеріалах справи відсутні.

Отже, позивач не зверталась до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова із заявою встановленого зразка для перерахунку їй пенсії, а тому у УПФУ в Ленінському районі м. Харкова обов'язок прийняти рішення щодо перерахунку чи відмови в перерахунку пенсії не виник. Позовні вимоги позивач також не змінювала та жодних вимог до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова не заявляла.

Натомість заяви позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області містять вимогу переглянути пенсію та надати роз'яснення щодо права на призначення та обчислення пенсії за вислугу років.

Таким чином, враховуючи, що Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова не було відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії оскільки з такими вимогами позивач до цього відповідача не зверталась, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Суд, апеляційної інстанції всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, тому висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи, які містяться в касаційній сказі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.