Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Кузнєцова В.О.,

суддів: Кадєтової О.В.,

Мостової Г.І.,

Наумчука М.І.,

Остапчука Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою державного підприємства «Дзержинськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Північна» на рішення апеляційного суду Донецької області від 13 березня 2012 року

У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ДП «Дзержинськвугілля» про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи його тим, що з травня 2010 року він працював на шахті «Північна» ДП «Дзержинськвугілля» забійником на відбійних молотках з повним робочим днем під землею. 24 січня 2011 року на виробництві ним була отримана травма: закритий перелом 1-ї плюснової кістки лівої стопи.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 10 січня 2012 року в позові ОСОБА_4 до ДП «Дзержинськвугілля» про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 13 березня 2012 року рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 10 січня 2012 року скасовано та ухвалено нове.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ДП «Дзержинськвугілля» про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Дзержинськвугілля» на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 1 500 грн. Вирішено питання про стягнення судового збору.

У касаційній скарзі ДП «Дзержинськвугілля» посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 5 травня 2010 року до 16 грудня 2011 року позивач працював забійником на відбійних молотках 6 розряду з повним робочим днем під землею відокремленого підрозділу «Шахта «Північна» ДП «Дзержинськвугілля».

24 січня 2011 року з позивачем стався нещасний випадок за таких обставин: в 1 зміну о 7 год. 00 хв. начальником дільниці 89-1160 м Комахою Н.Е. був виданий наряд забійнику на відбійних молотках ОСОБА_4 на виїмку вугілля в ніжній просіці. Після виконання наряду ОСОБА_4 виїхав з шахти. О 14 год. 20 хв. він здав світильник в ламповий відділ та пішов роздягатися в брудне відділення чоловічої бані. О 14 год. 30 хв., коли він знімав вішалку із спецодягом, вішалка зіскочила з кріплення та травмувала ліву ногу.

За результатами розслідування нещасного випадку 28 січня 2011 року був складений акт № 3 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, згідно якого причинами нещасного випадку є невиконання вимог Інструкції з охорони праці, а особою, яка порушила вимоги законодавства про охорону праці, є ОСОБА_4, який порушив п. 1.7 «Інструкції з охорони праці для забійників», не стежив за особистою безпекою під час перебування на поверхні ( в робочій бані).

Згідно п. 1.7 «Інструкції з охорони праці для забійників» забійник зобов'язаний, в тому числі стежити за своєю особистою безпекою з моменту прибуття на шахту і до вибуття з шахти, як на поверхні, так і в підземних умовах.

Рішенням МСЕК від 10 травня 2011 року ОСОБА_4 встановлено втрату професійної працездатності - 5 % до 1 червня 2012 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з вимог ст. 1167 ЦК України, та вважав, що відсутня вина підприємства у заподіяні позивачу моральної шкоди.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, виходив з того, що моральна шкода повинна відшкодовуватись на підставі ст. 237-1 КЗпП України, яка не визначає вину власника серед юридичних фактів, що входять в юридичний склад, який є підставою для відшкодування шкоди та вважав, що внаслідок порушення відповідачем прав позивача на безпечні санітарно-побутові умови позивачу заподіяна моральна шкода.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 237-1 КЗпП України.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тобто, відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати та лише за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин та наявності вини власника або уповноваженого ним органу.

Висновки суду апеляційної інстанції, про те, що з акту № 3 про нещасний випадок не вбачається в чому саме полягають винні дії позивача, через які зіскочила з кріплення вішалка, не узгоджуються з вимогами ст. 214 ЦПК України, оскільки на суд покладено обов'язок вирішити питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, залишивши поза увагою те, що в даному випадку оцінка дій позивача не виключає дослідження обставин щодо порушення власником або уповноваженим ним органом прав працівника у сфері трудових відносин, а обов'язок доказування відсутності порушення прав працівника у сфері трудових відносин покладений на відповідача.

Зазначене вище свідчить про неповне встановлення судом апеляційної інстанції, фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення позову, що в свою чергу призвело до помилкового вирішення заявлених позовних вимог.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з чим відповідно до ст. 338 ЦПК України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу державного підприємства «Дзержинськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Північна» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 13 березня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.