Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Євграфової Є.П., Ситнік О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Горлівського міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, прокуратури Донецької області, Управління Державної казначейської служби України у м. Горлівка Донецької області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства та прокуратури, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2012 року, -

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому вказував, що постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 05 липня 2010 року закрито провадження у кримінальній справі за фактом спричинення ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з закінченням строку давності.

Вважав, що досудове слідство проводилося з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства та просив відшкодувати моральну шкоду, завдану незаконними діями, рішеннями та бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства та прокуратури у розмірі 120 тис. грн.

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди першої та апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позову, керувалися тим, що протиправних дій, рішень чи бездіяльності посадових осіб органів дізнання, досудового слідства або прокуратури не встановлено.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5, дочка ОСОБА_4, визнана потерпілою по кримінальній справі, що розслідувалася органами досудового слідства за фактом спричинення їй середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 05 липня 2010 року провадження у кримінальній справі закрито у зв'язку з закінченням строку давності та невстановленням особи, яка скоїла злочин (а.с. 75).

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (1618-15) . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення протиправних дій з боку відповідачів судам надано не було.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.