Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Черненко В.А., Гулька Б.І., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом управління реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради до ОСОБА_4 про зобов'язання укласти договір за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_5, на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 6 березня 2012 року,

У серпні 2011 року управління реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради звернулось до суду з указаним позовом, в якому просило зобов'язати ОСОБА_4 укласти з ним договір на пайову участь в розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Суми.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що у 2010 році було введено в експлуатацію об'єкт: «Житловий будинок, нове будівництво по АДРЕСА_1 » загальною площею 2 213,15 кв.м та зареєстровано в інспекції ДАБК та видано сертифікат за № СМ 000329 від 1 вересня 2010 року, замовником будівництва якого є ОСОБА_4 Листом № 885/20.03 8 червня 2011 року вони звернулись до ОСОБА_4 щодо укладення договору про сплату пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Суми при введенні в експлуатацію об'єкту: «Житловий будинок, нове будівництво по АДРЕСА_1». Станом на 22 серпня 2011 року відповіді від ОСОБА_4 управління не отримало. Відповідно до Закону України «Про планування і забудову території» (1699-14) ОСОБА_4 має виконати зобов'язання щодо участі у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 6 березня 2012 року, зобов'язано ОСОБА_4 укласти договір на пайову участь в розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Суми з управлінням реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою заявника з висновками судів попередніх інстанцій по їх оцінці.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 6 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.