Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наумчука М. І.,

суддів: Ізмайлової Т. Л., Кадєтової О. В.,

Леванчука А. О., Остапчука Д. О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі керуючого Токмацьким відділенням філії «Запорізьке регіональне управління публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 лютого 2012 року,

У серпні 2011 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», у якому, посилаючись на незаконність одностороннього підвищення банком відсоткової ставки за кредитним договором з 14 серпня 2008 року з 15 % річних до 25,08 % річних та з 01 лютого 2009 року з 25,08 % річних до 30 % річних, просила визнати такі дії банку незаконними.

рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 14 лютого 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» з підвищення з 01 лютого 2009 року в односторонньому порядку відсоткової ставки з 25,08 % річних до 30 % річних за кредитним договором № ZPT0G40000006759 від 14 квітня 2008 року.

Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити коригуючи операції щодо зниження відсотків, починаючи з 01 лютого 2009 року за користування кредитом до розміру 28,05 % на рік та нараховувати проценти по кредитному договору № ZPT0G40000006759 від 14 квітня 2008 року на рівні процентної ставки 25,08 % річних, провести перерахунок платежів ОСОБА_3 по погашенню кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом, починаючи з 01 лютого 2009 року за ставкою у розмірі 25,08 % річних за користування кредитом згідно з умовами кредитного договору № ZPT0G40000006759 від 14 квітня 2008 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі свого представника Шуліки А. В., посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_3 та визнаючи незаконними дії банку щодо підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитом з 01 лютого 2009 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що дії банку щодо одностороннього збільшення процентної ставки суперечать вимогам ст. 1056-1 ЦК України та ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Однак, з такими висновками судів повністю погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

09 січня 2009 року набрав чинності Закон України від 12 грудня 2008 року № 661-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" (661-17) (далі - Закон).

Зазначеним Законом ЦК України (435-15) доповнено ст. 1056-1 "Проценти за кредитним договором", відповідно до ч. 2 та ч. 3 якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з п. 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (z0541-07) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808 (z0541-07) , банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Однією з таких підстав є підвищення облікової ставки Національного банку України та нестабільність курсової політики.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 14 квітня 2008 року було укладено іпотечний кредитний договір № ZPT0G40000006759, згідно з умовами яких банк надав позивачці кредит в розмірі 75 000 грн. в строк до 14 квітня 2015 року, а ОСОБА_3 зобов'язалася повернути кредит на умовах передбачених договором та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15 % річних.

Відповідно до п. 8.9 укладеного з позивачкою договору Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом.

25 грудня 2008 року у зв'язку із змінами на світовому фінансовому ринку і для збереження дохідності Банк прийняв рішення про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом з 25,08 % до 30 % річних (а. с. 48).

Оскільки рішення про підвищення процентної ставки за кредитним договором було прийнято банком до набрання чинності законом від 12 грудня 2008 року, то висновок судів про те, що умова договору про зміну розміру відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною у зв'язку з набуттям чинності законом, яким доповнено ЦК України (435-15) ст. 1056-1, є неправильним.

Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалили помилкові судові рішення в частині задоволення позову, які у відповідності до правил ст. 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 341 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 12 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 лютого 2012 року в частині визнання незаконними дії Банку з підвищення з 01 лютого 2009 року в односторонньому порядку відсоткової ставки з 25,08 % річних до 30 % річних за кредитним договором скасувати, ухваливши у цій частині нове рішення про відмову у позові.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.