Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наумчука М.І.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В.

Мостової Г.І., Остапчука Д.О.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, АКІБ «Укрсиббанк», про стягнення матеріальної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_3, на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 1 березня 2012 року,

У липні 2010 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до суду з указаним позовом. Зазначало, що 31 липня 2007 року на вул. Набережна Магістраль у м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7, який керував автомобілем, що належить ОСОБА_4 Постановою судді Камінецького В.М. визнано винним у ДТП. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» виплатило ОСОБА_4 в якості страхового відшкодування 50771 грн. Посилаючись на наведене, просило стягнути з правонаступника відповідача - ОСОБА_3 суму шкоди у розмірі 44 898 грн. 81 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 1 березня 2012 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача 44 898 грн. 81 коп. матеріальної шкоди. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_3, звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того що ОСОБА_3, як спадкоємець ОСОБА_6, повинна відшкодовувати заподіяну останнім майнову шкоду у розмірі 44 898 грн. 81 коп.

Однак, повністю погодитись з такими висновками судів неможливо.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом та не заперечується сторонами, 31 липня 2007 року сталася ДТП за участю водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7, який керував автомобілем, що належить ОСОБА_8, якому ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» виплатила в якості страхового відшкодування 50 771 грн.

Постановою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2007 року встановлено порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) і скоєння зіткнення з автомобілем під управлінням ОСОБА_7 ОСОБА_6 звільнено від адміністративної відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» виплатило ОСОБА_4 страхове відшкодування у зв'язку із пошкодженням належного останньому в результаті ДТП транспортного засобу, в зв'язку з чим подало позов до ОСОБА_6 про стягнення з нього цих коштів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

Як вбачається із спадкової справи, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після померлого, є ОСОБА_3

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).

До спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Майнова шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину (ст. 1231 ЦК України).

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди і вважаючи ОСОБА_6 винним у дорожньо-транспортній пригоді, суди, в порушення вимог ст. ст. 1231, 1282 ЦК України, не визначили вартості спадкового майна, що перейшло в порядку спадкування до ОСОБА_3, не зробили ніякого висновку про співвідношення стягнутих з неї на користь позивача на відшкодування шкоди коштів із вартістю отриманого нею у спадщину майна, зокрема, чи не перевищують ці кошти його вартість.

З огляду на викладене ухвалені судами рішення не можуть бути залишені в силі і підлягають скасуванню.

Допущені порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до ст. 338 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 1 березня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.