Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Висоцької В.С.

Суддів: Гримич М.Г., Маляренка А.В., Савченко В.О., Умнової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 до ОСОБА_21 про виділ частки майна в натурі, визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_21 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про стягнення безпідставно набутих коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 Пантелійовича, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 5 березня 2012 року, -

У травні 2011 року позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просили виділити їм в натурі належну частку майна ставкового господарства в сумі 275509 грн., яке передане ОСОБА_21 згідно акту прийому-передачі майна ставкового господарства пайовикам СК «Приморський» від 11 вересня 2000 року загальною вартістю 821939 грн. та складається з: складу комбікормів, побутових приміщень, рибозагорожі, верховини ставка, насосної станції, а/м «Нива ВАЗ 2121», трактор Т-40, трактор Т-16, причеп 4 тони, а/м рефрижератор, трактор ЕО-2621, мотор «вітерець», електромотор 75 кв, котел «Дніпро», установка електролов, човен пластмасовий, КТП-250 кв., дель А-200, шланг кисневий, електродвигун, бороустановка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Визнати за ними право власності на вказане майно.

Позов мотивований тим, що між позивачами та відповідачем у серпні 2000 року у письмовій формі були укладені договори купівлі-продажу майнових паїв СК «Приморський», посвідчені у Тарасівській сільській раді Скадовського району Херсонської області. рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2009 року вказані договори купівлі-продажу були розірвані. рішенням цього ж суду від 9 грудня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_21 про визнання вказаних договорів купівлі-продажу дійсними відмовлено. З урахуванням змісту даних судових рішень, позивачі вважали підтвердженим факт наявності у них права власності на майнові паї та прав на витребування майна у відповідача, пропорційно вартості майнового паю кожного для здійснення спільної діяльності в сфері управління майном ставкового господарства в майновому фонді СГК «Приморський» згідно договору про спільну діяльність від 19 серпня 2011 року

У вересні 2011 року ОСОБА_16 звернувся до суду з аналогічним позовом.

У серпні 2011 року ОСОБА_21 подав зустрічний позов про стягнення безпідставно набутого майна - 56609 грн., посилаючись на те, що під час дії договорів купівлі-продажу майнових паїв, розірваних судом, він сплатив на користь продавців більше вартості фактично набутого у власність майна.

рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 17 жовтня 2011 року основний позов задоволений. Виділено в натурі належну позивачам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 частку майна ставкового господарства в сумі 275509 грн., яке передане ОСОБА_21 згідно акту прийому-передачі майна ставкового господарства пайовикам СТК «Приморський» від 11 вересня 2000 року загальною вартістю 821939 грн. та яке складається із: складу комбікормів, побутових приміщень, рибозагорожі, верховини ставка, насосної станції, а/м «Нива ВАЗ-2121», трактор Т-40, трактор Т-16, причеп 4 тони, а/м рефрижератор, трактор ЕО-2621, мотор «вітерець», електромотор 75 кВ, котел «Дніпро», установка електролов, човен пластмасовий, КТП-250 кВ, дель А-200, шланг кисневий, електродвигун, бороустановка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 право спільної часткової власності на вказане майно ставкового господарства загальною вартістю 275509 грн. Вирішено питання щодо судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_21 відмовлено.

рішенням апеляційного суду Херсонської області від 5 березня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_21 задоволена частково. рішення суду першої інстанції в частині задоволення основного позову скасовано з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 відмовлено. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Позивачі, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подали касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просять його скасувати із залишенням в силі рішення місцевого суду.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги основного позову виходив з положень ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про колективне сільське підприємство», п.п. 8, 9, 15, 16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Мінагрополітики №62 від 14 березня 2001 року (z0305-01) та з урахуванням тих обставин, що позивачам з майна СГК «Приморський» вже було виділено конкретне майно, яке останні мають намір використовувати у власній підприємницькій діяльності об'єднавшись як внески.

Скасовуючи рішення місцевого суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені основного позову апеляційний суд виходив з того, що позивачі не надали доказів наявності у них права спільної часткової власності на майно, форма яких передбачена п.п. 15, 16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Мінагрополітики України №62 від 14 березня 2001 року (z0305-01) , зокрема свідоцтва про право власності на майновий пай з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність, акт приймання-передавання майна та договорів про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності. Згідно висновків апеляційного суду, свідоцтво про право власності на майновий пай таким доказом не є, тому вимоги про виділ майна в натурі є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, не узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

За змістом ст. ст. 5, 7 - 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14 лютого 1992 року № 2114-XII майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд майна складається з балансової вартості як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства, частка майна члена колективного підприємства є частиною майна колективного підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності (володіння, користування, розпорядження).

Оскільки законодавством передбачено рівність прав і обов'язків членів колективного сільськогосподарського підприємства щодо спільної виробничо-господарської діяльності та її результатів, а правомочності членів підприємств є похідними від правового статусу, завдань і функцій цих підприємств та правомочностей останніх як юридичних осіб, то і право громадянина вимагати своєї частки (паю) з володіння і користування аграрного підприємства, як і інші правовідносини члена колективного підприємства з КСП щодо передачі отримання майнового паю, складу цього паю, його юридичного оформлення також повинні ґрунтуватись на принципі рівності прав і обов'язків зазначених сторін.

Спосіб забезпечення цих прав і інтересів члена КСП та підприємства визначений п. 3 ст. 9 Закону № 2114-XII, згідно з яким у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій за згодою сторін, формі.

Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями з метою створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності, передбачено і в Указі Президента України від 3 грудня 1999 року №1529/99 (1529/99) «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».

Апеляційний суд, в ході розгляду даної справи положень вказаних нормативно-правових актів не застосував, не врахував, що згідно протоколу загальних зборів СТК «Приморський» №4 від 9 серпня 2000 року були затверджені заяви пайовиків (позивачів) про вихід з кооперативу та виділено на їх майнові паї прудове господарство вартістю 821939 грн., яке було передано уповноваженій особі ОСОБА_21 за актом прийому-передачі від 11 вересня 2000 року.

Позивачам вже було виділено конкретне майно в рахунок належних їм паїв на підставі рішення загальних зборів СТК «Приморський» та передано згідно акту прийому передачі. Останні мають намір використовувати виділене їм майно ставкового господарства для ведення спільної підприємницької діяльності та уклали відповідний договір про спільну діяльність від 19 листопада 2011 року.

Вказані обставини та наявні у позивачів документи свідчать про наявність підстав для виділення у натурі належної їм частки майна та визнання за ними права спільної часткової власності.

При цьому, Указом Президента України від 3 грудня 1999 року №1529/99 (1529/99) «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», який був чинним на момент розпаювання СТК «Приморський» не було встановлено вимог до правовстановлюючих документів, на які посилається апеляційний суд, зокрема щодо запису в свідоцтві про право на майновий пай з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність.

За таких обставин, ухвалене судом апеляційної інстанції рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим, підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення основного позову про виділ частки майна в натурі та визнання за позивачами права спільної часткової власності на нього. Разом з тим, помилково застосував до спірних правовідносин положення Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Мінагрополітики України №62 від 14 березня 2001 року, на які у даному випадку немає підстав посилатися, оскільки вони набрали чинності вже після виникнення спірних правовідносин у 2000 році.

Враховуючи наведене, рішення місцевого суду, відповідно до ст. 341 ЦПК України, слід змінити, шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Мінагрополітики України №62 від 14 березня 2001 року (z0305-01) .

В іншій частині рішення місцевого суду, відповідно до ст. 339 ЦПК України, слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 335, 336, 339, 341, 344, 345 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 задовольнити частково.

рішення апеляційного суду Херсонської області від 5 березня 2012 року скасувати.

рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 17 жовтня 2010 року змінити, шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Мінагрополітики України №62 від 14 березня 2001 року.

В іншій частині рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 17 жовтня 2010 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.