Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів Євтушенко О.І., Євграфової Є.П.,

Іваненко Ю.Г., Юровської Г.В.,-

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», публічного акціонерного товариства страхової компанії «Каштан», третя особа ОСОБА_6, про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 10 квітня 2012 року,

У квітні 2011 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ПАТ «Полтаваобленерго», ПАТ СК «Каштан», третя особа ОСОБА_6, про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Посилалися на те, що 16 вересня 2008 року ОСОБА_6, керуючи автомобілем ГАЗ-66, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить Зіньківській філії ПАТ «Полтаваобленерго», допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7, у результаті чого останній від отриманих тілесних ушкоджень помер. Просили стягнути з відповідачів спричинену їм від втрати близької людини майновому та моральну шкоду, а саме стягнути з ПАТ СК «Каштан» на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у сумі 17034,44 грн. та моральну шкоду у сумі 2550,00 грн., на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 моральну шкоду у сумі по 2550 грн. на кожного, стягнути з ПАТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 моральну шкоду у сумі по 539466,00 грн. на кожного.

У ході розгляду справи позивачі відмовилися від позовних вимог до ПАТ СК «Каштан».

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2012 року стягнуто з ПАТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_3 відшкодування майнової шкоди в сумі 510 грн., стягнуто відшкодування моральної шкоди в сумі 159 570 грн., стягнуто витрати на проведення судово психологічної експертизи в сумі 2812 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн., всього стягнуто 164 892 грн. Стягнуто з ПАТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_4 відшкодування моральної шкоди в сумі 159 570 грн., витрати на проведення судово-психологічної експертизи в сумі 2812 грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн., всього стягнуто 164 382 грн. 80 коп. Стягнуто з ПАТ «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_5 відшкодування моральної шкоди в сумі 155 520 грн., витрати на проведення судово-психологічної експертизи в сумі 812 грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн., всього стягнуто 160332 грн. 80 коп. Стягнуто з ПАТ «Полтаваобенерго» судовий збір в сумі 3219 грн. В частині позовних вимог до ПАТ «СК «Каштан» про стягнення майнових збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишено без задоволення, в зв'язку з відмовою позивачів від відшкодування моральної шкоди і добровільним відшкодуванням майнових збитків.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10 квітня 2012 року рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2012 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ «Полтаваобленерго» порушує питання про скасування рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2012 року та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 10 квітня 2012 року та просить передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 16 вересня 2008 року приблизно в 13 годин 40 хвилин ОСОБА_6 керуючи автомобілем ГАЗ -66 державний номерний знак НОМЕР_2, що належить Зіньківській філії ВАТ «Полтаваобленерго», рухався по вул. Радянська в напрямку вул. Леніна м. Зіньків Полтавської області, де на перехресті вул. Котовського допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7, який рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_7, отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.

Вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2010 року винність в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водія автомобіля ОСОБА_6 встановлено і останній засуджений до 4-х років позбавлення волі без позбавлення керування транспортними засобами, застосовано ст. 75 КК України і звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Цивільний позов в кримінальній справі не заявлявся і не розглядався.

З вироку суду та висновку комплексної судово-медичної та автомобільної експертизи встановлено, що ОСОБА_6 керував автомобілем належним Зіньківській філії «Полтаваобленерго» на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував в трудових відносинах з Зіньківською філією ПАТ «Полтаваобленерго».

Суд визнав джерелом підвищеної небезпеки автомобіль ГАЗ-66, який належить Зіньківській філії ПАТ «Полтаваобленерго»

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Частиною 5 ст. 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що дорожньо-транспортна пригода сталась з обопільної вини водія вантажного автомобіля та велосипедиста, який отримав смертельну травму, при цьому, визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, місцевим судом брались до уваги висновки судово-психологічних експертиз, оцінювалась глибина душевних страждань, які заподіяні позивачам та ураховувалось, що вироком суду встановлена вина водія вантажного автомобіля у формі необережності та груба необережність велосипедиста, яка сприяла скоєнню ДТП.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

За положеннями ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими .

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

На підставі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Виходячи з вищевказаного, судові рішення першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» - відхилити.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 10 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.