Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів Євтушенко О.І., Євграфової Є.П.,

Іваненко Ю.Г., Юровської Г.В.,-

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Скадовська міська рада Херсонської області, про захист прав землекористувача,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 2 квітня 2012 року,

У січні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, на якій розташована належна йому частина будинку по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно встановленої огорожі та просив заборонити ОСОБА_4 перешкоджати йому у встановленні огорожі по суміжній межі.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 13 лютого 2012 року позов задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1, шляхом зносу самовільно встановленої огорожі, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 4,25 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 18,50 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 2 квітня 2012 року рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 13 лютого 2012 року скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування ухваленого судового рішення апеляційної інстанції та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що факт знесення огорожі підтверджується матеріалом про відмову в порушені кримінальної справи № 427 за заявою ОСОБА_3, де з пояснень відповідачки та висновку судового експерта вбачається, що відповідачка 14 травня 2010 року найняла двох чоловіків для переносу огорожі, які виконали цю роботу протягом години. Знесення огорожі також підтверджено іншими доказами.

Рішенням Скадовської міської ради № 375 від 1 лютого 2005 року ОСОБА_3 виділено земельну ділянку площею 539,65 кв.м та дозволено виготовити технічну документацію щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку згідно фактичного користування.

Землевпорядною організацією розроблено абрис фактичної ділянки та зафіксовані межі урахуванням наявної огорожі, що узгоджується з вимогами ст. 107 ЗК України, відповідно до якої основою для відновлення меж є данні земельно-кадастрової документації. У разі неможливого виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.

Відповідачка не погоджуючись з розташуванням суміжної огорожі намагалася зобов'язати ОСОБА_3 в судовому порядку перенести огорожу, однак рішенням Скадовського районного суду від 25 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 захист прав землекористувача та зустрічним позовом ОСОБА_4 про усунення перешкод користуванні земельною ділянкою в задоволенні її вимог відмовлено та встановлено, що АДРЕСА_1 побудовані колгоспом «Радянська України» в 1983-1984 роках. Фактичне використання сторонами суміжних ділянок здійснюється з весни 1985 року і з того часу до вирішення справи тобто 25 грудня 2009 року не змінювалося. Рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову набрало чинності про що свідчить ухвала апеляційного суду Херсонської області від 16 лютого 2010 року. Рішення в частині вимог ОСОБА_3 скасовано та направлено на новий розгляд, після чого судом першої інстанції залишено без розгляду.

Апеляційний суд при розгляді справи в 2010 році дійшов висновку про відсутність у відповідачки підстав вважати порушеним своє право землекористувача, тому що будь-яких даних про виділення їй чи спадкодавцю земельної ділянки на місцевості, встановлення меж ділянки надано не було.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що питання щодо передачі земельних ділянок громадянам у постійне користування з визначенням їх розміру та меж не перебуває в компетенції суду, відповідно до вимог ЗК України (2768-14) .

Згідно зі ст. 106 ЗК України, на підставі якої вирішено спір, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, яка відповідно до ст. 193 ЗК України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи те, що в своїх позовних вимогах позивач ставить питання про захист прав землекористувача, хоча по суті мова йде про відновлення межі між земельними ділянками, які знаходяться в користуванні сторін, апеляційний суд прийшов до правильного висновку, що даний спір вирішується відповідною землевпорядною організацією, відповідно до діючого земельного законодавства України.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст.ст. 338- 341 ЦПК України підстави для скасування вказаного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

При цьому судом дотримано вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

Наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що ухвалене апеляційним судом рішення відповідає вимогам закону й підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 2 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.