Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Наумчука М.І.,

суддів: Ізмайлової Т.Л.,

Кадєтової О.В.,

Мостової Г.І.,

Остапчука Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Долинські об'єднанні мережі» про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та не нарахування оплати послуг, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Долинські об'єднанні мережі» на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 4 квітня 2012 року,

У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Долинські об'єднанні мережі» про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та не нарахування оплати послуг.

рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 4 квітня 2012 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ «Долинські об'єднанні мережі» про розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та не нарахування оплати послуг відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Долинські об'єднані мережі» просить скасувати оскаржувані судові рішення, із ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову просить відмовити з інших підстав, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1.

1 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Долинські об'єднанні мережі» був укладений договір № 2182 про надання послуг з централізованого опалення, строком дії на 1 рік, та який відповідно до умов, вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку, однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

2 вересня 2009 року ОСОБА_4 звернулась з письмовою заявою до ТОВ «Долинські об'єднанні мережі» про відключення квартири від мереж центрального опалення, розірвання договору про надання послуг з централізованого опалення та не проведення нарахування за користування централізованим опаленням в зв'язку з його відключенням.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно комісійного акту № 7/09-03 від 7 вересня 2009 року зафіксовано факт відключення від мережі централізованого опалення квартири АДРЕСА_1.

Листом від 4 вересня 2009 року вих. № 01-13 ТОВ «Долинські об'єднанні мережі» повідомило позивача про порядок відключення квартир від мереж централізованого опалення та рекомендовано звернутися до Долинської міської ради із заявою про надання дозволу на відключення від мереж центрального опалення.

2 вересня 2009 року позивач звернувшись з заявою до Долинської міської ради про надання дозволу на відключення від мережі централізованого опалення та влаштування індивідуального опалення у вказаній вище квартирі, отримала відмову в надані дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та влаштування індивідуального (автономного) опалення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого і погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в зв'язку із закінченням строку дії договору з 1 грудня 2011 року та припиненням саме з цього часу взаємних прав та обов'язків сторін за вказаним вище договором вимога про дострокове розірвання договору з 2 вересня 2009 року є безпідставною. Також, зазначив, що вимога про не нарахування плати за послуги з централізованого опалення з 2 вересня 2009 року на підставі самовільного відключення від мережі опалення та не нарахування їх в подальшому задоволенню не підлягає, оскільки договір між сторонами діяв до 1 грудня 2011 року, а тому вважав, що до вказаної дати відповідач має право нараховувати платежі відповідно до обсягу наданих послуг.

Однак, з такими висновками судів погодитись не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 27 договору № 2182 про надання послуг з централізованого опалення від 1 грудня 2007 року цей договір укладено на один рік і він набрав чинності з 1 грудня 2007 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

З матеріалів справи вбачається, що 2 вересня 2009 року позивач надіслала відповідачу заяву, в якій просила розірвати вказаний договір та не нараховувати оплату по центральному опаленню.

Враховуючи викладені вище обставини, підстави, передбачені ст. 651 ЦК України, для розірвання вказаного договору відсутні, оскільки він вважається розірваним з 1 грудня 2009 року.

Також, не підлягає і задоволенню вимога про припинення нарахування плати за теплопостачання, оскільки згідно з п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) (далі - Порядок). Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі центрального опалення (далі - ЦО) він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі (далі - комісія) з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі ЦО виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі ЦО і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

За таких обставин, коли єдиною підставою для припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, затверджений відповідною комісією, а проведене позивачем відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільним, то вимоги про не нарахування оплати за спожиту теплову енергію у зв'язку із закінченням строку дії договору є безпідставними.

Таким чином, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення сторін, суди дійшли до правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, однак помилково вказали, що договір між сторонами діяв до 1 грудня 2011 року та лише до вказаної дати відповідач має право нараховувати платежі відповідно до обсягу наданих послуг.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. 341 ЦПК України оскаржувані рішення суду підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Долинські об'єднанні мережі» задовольнити.

рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 31 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 4 квітня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.

рішення оскарженню не підлягає.