Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Дьоміної О.О.

Суддів: Касьяна О.П., Матвєєвої О.А.,

Попович О.В., Юровської Г.В.

розглянувши в судовому засіданні за участю представника Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Київської області від 05 березня 2012року,-

28 липня 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Зазначила, що 26.08.2008 року між нею та ЗАТ «Перший Український міжнародний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» ( далі - Банк), було укладено кредитний договір № 6502683 та надано кредит у розмірі 48 832 доларів США терміном до 26.08.2013 року. Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між нею та Банком в цей же день було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 2328, предметом якого виступало рухоме майно- транспортний засіб: тип Самоскид-С, марки FAW СА3252Р2К2Т1А1, рік випуску 2008, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_4

11.11.2010 року Банк звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 з заявою про вчинення виконавчого напису на договорі застави транспортного засобу з метою звернення стягнення на зазначене рухоме майно і за рахунок отриманих від його реалізації коштів задовольнити вимоги Банку за кредитним договором №6502683 від 26 серпня 2008 року до ОСОБА_4, які станом на 01.11.2010 року (включно) складають 44 870,72 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ (791,10грн./100 дол. США) становить 354 972,28 грн. та 17 118,07 гривень, з яких заборгованість за основною сумою кредиту - 41 195,82 дол. США, що еквівалентно згідно курсу НБУ - 325 900,14 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 3 674,90 дол.США, що еквівалентно згідно курсу НБУ -0 29 072,14 грн.; заборгованість за нарахованою відповідно до ст..5 Кредитного договору пеню в розмірі 15 418,07 гривень, а також судові витрати у розмірі 1700,00 гривень.

29.06.2011 року державний виконавець Салівон А.В. виносить постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №5284 від 20.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ПУМБ» борг 372 090,36 грн.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахувала та не перевірила безспірність заборгованості відносно якої було вчинено виконавчий напис, тому просила визнати виконавчий напис №5284 від 19 листопада 2010 року таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 27 жовтня 2011року позов ОСОБА_4В задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, вчинений 19 листопада 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 05 березня 2012року рішення Бориспільського районного суду Київської області від 27 жовтня 2011року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Київської області від 05 березня 2012року, а рішення Бориспільського районного суду Київської області від 27 жовтня 2011року залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» Клименка О.В., ознайомившись з запереченнями на касаційну скаргу, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено порядок звернення стягнення на рухоме майно, встановлений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрація обтяжень» (1255-15) , а також вчиняючи виконавчий напис, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 не врахувала, і не перевірила факт безспірності заборгованості, не було звірено розрахунок заборгованості наданий Банком з наявними платежами здійсненими ОСОБА_4

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції послався на те, що позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором не виконує, тому у відповідача, як заставника, виникло право звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення виконавчого напису, а також зазначив, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом відповідно до положень ст.ст.34,87 Закону України «Про нотаріат» та «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) (з наступними змінами).

Проте, з висновками апеляційного суду погодитись не можна з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 26.08.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №6502683, відповідно до якого ОСОБА_4 було надано кредит у розмірі 48 832 доларів США строком до 26.08.2013 року.

Того ж дня було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №2328, предметом якого виступало рухоме майно - транспортний засіб: тип Самоскид-С, марка FAW СА3252Р2К2Т1А1, рік випуску 2008, жовтого кольору, кузов НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 26.08.2008 року Бориспільським РЕВ при УДАЇ ГУ МВС України Київській області, що належить на праві власності ОСОБА_4.

19.11.2010 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, на підставі звернення Банку, вчинила виконавчий напис на договорі застави, про звернення стягнення на зазначене рухоме майно - транспортний засіб: тип САМОСКИД-С, реєстраційний номер НОМЕР_1.

29.06.2011року постановою державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №5284 від 24.06.2011 року.

Відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (1172-99-п) Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрація обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрація обтяжень» визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом (1255-15) ;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею не передбачено.

В матеріалах справи відсутні данні безспірності суми заборгованості ОСОБА_4 на момент вчинення виконавчого напису. Проте, в матеріалах справи містяться квітанції про внесення ОСОБА_4 сум для погашення заборгованості по кредитному договору №6502683 за 2009- 2011роки.

05 серпня 2009 року Банком було вручено ОСОБА_4 лист-вимогу про необхідність виконання зобов'язання за договором протягом тридцяти банківських робочих днів, в якому зазначив, що станом на 05 серпня 2009 року (а.с.63) заборгованість перед банком за кредитним договором складає 41 611,50 дол. США та 1 241,80 дол. США - заборгованість по сплаті за користування кредитом. Інших вимог до ОСОБА_4 Банком не надсилалося та не вручалося.

Звертаючись з заявою до нотаріуса про видачу виконавчого напису Банк вже зазначає більшу суму заборгованості, проценти, пеню станом на станом на 01.11.2010 року, і не додає дані про те, що ОСОБА_4 надсилалась вимога про більшу суму заборгованості за кредитним договором.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вищезазначені обставини і помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, який вірно визначився з характером спірних правовідносин та застосував норми які підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

За таких обставин рішення апеляційного суду Київської області від 05 березня 2012року підлягає скасуванню, а рішення Бориспільського районного суду Київської області від 27 жовтня 2011року залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 05 березня 2012року скасувати, а рішення Бориспільського районного суду Київської області від 27 жовтня 2011року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.