Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Касьяна О.П., Матвєєвої О.А., Попович О.В., Юровської Г.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», треті особи: Київська міська державна адміністрація, Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про визнання права власності на квартиру, за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою через представника ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду м. Києва від 5 квітня 2012 року,-

У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2011 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1. Стягнуто з КП «Житлоінвестбуд-УКБ» на користь ОСОБА_1 1 820 грн. судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 5 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалені у справі рішення не відповідають.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що договір №92-і від 26.05.2004 року про пайову участь у житловому будівництві і додаткова угода до договору від 15.11.2007 року, укладені між ТОВ «Смерх Системз» і позивачкою, є дійсними, що позивачка оплатила 100% вартості об'єкту будівництва, а рішенням суду за нею визнано майнове (речове) право на конкретну квартиру, у тому числі майнове право на отримання в натурі та оформлення у власність квартири №142 у будинку, що розташований на будівельній ділянці №6 в мікрорайоні 26а, житловий масив «Троєщина» за адресою: АДРЕСА_1.

Відмовляючи у позові, апеляційний суд виходив з того, що інвестиційні кошти від ОСОБА_1 отримав колишній забудовник ТОВ «Смартех Системз», позивачка відмовилась від укладення додаткової угоди із відповідачем на завершення будівництва, що наявність зобов'язань ТОВ «Смартех Системз» збудувати та передати позивачці об'єкт будівництва - квартиру АДРЕСА_1 за ціною 1098 грн. за 1 м2 не створює таких для КП «Житлоінвестбуд-УКБ», оскільки таких зобов'язань відповідач перед позивачкою не брав, що сторони не перебувають у договірних відносинах.

Проте з такими висновками судів цілком погодитися не можна.

Судами встановлено, що 26.05.2004 року між ТОВ «Смартех Системз» та ОСОБА_1 було укладено договір №92-і від 26.05.2004 року про пайову участь у житловому будівництві квартири АДРЕСА_1. \а.с. 11\

До зазначеного договору 15.11.2007 року укладено додаткову угоду, якою доповнено п.3.1.9, згідно з яким майнові (речові) права на об'єкт будівництва (квартиру) включають у себе право на отримання відповідної квартири у власність після введення будинку в експлуатацію незалежно від дати введення в експлуатацію, спроможності ТОВ «Смартех Системз» завершити будівництво або необхідності залучення інших осіб для завершення будівництва, оскільки зазначене право передано замовником будівництва через ТОВ «Смартех Системз». \а.с. 13\

ОСОБА_1 здійснила 100% оплату об'єкта будівництва \а.с.14\, яке ТОВ «Смартех Системз» не завершив.

З метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи Київською міською радою було прийнято рішення від 29.04.2010 року № 612\4050 (ra0612023-10) , яким визначено відповідача КП «Житлоінвестбуд-УКБ» замовником завершення будівництва житлових будинків у 26а мікрорайоні за рахунок коштів отриманих від реалізації 5% відрахувань, що передаються виконавчому органу Деснянської районної у м. Києві ради, 5% відрахувань, що передаються Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради, коштів фізичних та юридичних осіб за укладеними інвестиційними договорами, коштів, отриманих по судових рішеннях, які набули чинності і вилучаються від ТОВ «Смартех Системз», коштів залучених від реалізації вільних квартир фізичним та юридичним особам, та коштів спеціального фонду міського бюджету, передбачених Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на 2010 рік.

Цим же рішенням передбачено, що у разі, якщо виникне питання у додатковому фінансуванні будівництва цих будинків розглянути питання щодо виділення необхідних коштів. \а.с. 28-31\

Незважаючи на таке рішення, відповідач відмовив позивачці у видачі технічного паспорту та свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 посилаючись на те, що між нею та КП «Житлоінвестбуд-УКБ» не укладений договір на завершення будівництва з відповідною доплатою та що її квартира буде виставлена на продаж як вільна. \а.с. 26\

Суди не перевірили чи пропонував відповідач ОСОБА_1 укладення договору на завершення будівництва, яку пропонував доплату та чи відповідає така доплата вищезазначеному рішенню Київради.

Згідно з ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

З огляду на зазначену норму закону та відсутність у матеріалах справи даних про завершення будівництва та здачу будинку в експлуатацію, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року №1243 (1243-2004-п) , якою затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва, визнання судом першої інстанції права власності за позивачкою на спірну квартиру є передчасними.

Крім того, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07.05.2008 року, яке є чинним, у повному обсязі задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання майнового (речового) права на об'єкт будівництва, визнано за нею майнове (речове) право на об'єкт будівництва, у тому числі майнове право на отримання в натурі і оформлення у власність об'єкта будівництва, що визначений інвестиційним договором №92-і (про інвестування у житлове будівництво) від 26 квітня 2004 року, з такими характеристиками: квартира №142, кімнат-3, загальною площею 91,00 м2, поверх 19, у будинку, що розташований на будівельній ділянці №6 в мікрорайоні 26а у житловому масиві «Троєщина» Деснянського району м. Києва, та має поштову адресу - АДРЕСА_1.

Апеляційний суд, відмовивши у позові з підстав відсутності між сторонами договірних відносин, на зазначене рішення уваги не звернув.

Відповідно до ч.2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі наведеного справа підлягає направленню на новий судовий розгляд з метою встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, застосування до правовідносин, що виникли між сторонами, відповідних норм матеріального права та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Керуючись ст.ст. 338, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну ОСОБА_1, подану через представника ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2011 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 5 квітня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.