Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Наумчука М.І.

Суддів:Висоцької В.С., Коротуна В.М., Остапчука Д.О., Умнової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: комунальне підприємство «Об'єднання житлово-комунального господарства» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття, за касаційною скаргою ОСОБА_9 на рішення апеляційного суду Донецької області від 27 березня 2012 року, -

У жовтні 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом, в якому просили стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 16 797,06 грн. (вартість будівельно-відновлювального ремонту - 4669 грн., послуги суб'єкта оціночної діяльності - 600 грн., послуги фахівця в галузі права - 4000 грн.; санкції у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання - 2778,06 грн.; збитки, що виникнуть в майбутньому у зв'язку з відновленням порушеного права - 4750 грн.) та моральну шкоду у розмірі 5000 грн., всього 21797,06 грн. На користь ОСОБА_6 просили стягнути матеріальну шкоду у розмірі 10481 грн. (вартість будівельно-відновлювального ремонту - 5881 грн., послуги суб'єкта оціночної діяльності - 600 грн., витрати на правову допомогу - 4000 грн.) та моральну шкоду у розмірі 5000 грн., всього 15481 грн.

Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_5 є власником квартири №2 на першому поверсі, ОСОБА_6 власником квартири АДРЕСА_1. 15 жовтня 2007 року сталося залиття вказаних квартир з вини відповідачів - власників квартири №11, що розташована на четвертому поверсі зазначеного будинку у зв'язку із несправністю системи опалення у їх квартирі та витікання гарячої води з системи опалення. Вказані обставини є підставою для відшкодування відповідачами завданої матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 4 травня 2011 року у задоволенні даного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 27 березня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволена частково. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 по 1 556,33 грн. з кожного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та по 200 грн. моральної шкоди з кожного. Стягнуто з відповідачів на користь ОСОБА_6 по 1960,33 грн. з кожного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та по 200 грн. моральної шкоди з кожного.

ОСОБА_9, не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати із залишенням в силі рішення місцевого суду.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з недоведеності того факту, що причиною залиття квартир №2 та №8 був дійсно зірваний фітінг системи опалення у квартирі АДРЕСА_2, яка належала відповідачам. Акт про це не складався, уповноважена комісія не виходила на місце аварії, тобто до квартири відповідачів. Вина відповідачів у заподіянні шкоди не доведена. Відповідачами не надано доказів на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди. Враховуючи наведене місцевий суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Скасовуючи рішення місцевого суду з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог апеляційний суд виходив з того, що місцевий суд, вважаючи не встановленим факт наявності вини відповідачів у залитті квартир позивачів допустив припущення та не звернув уваги на пояснення самих відповідачів, які підтвердили, що 15 жовтня в їх квартирі дійсно був прорив фітингу на трубі системи опалення. Тобто, вина відповідачів в залитті квартир позивачів повністю підтверджується матеріалами справи та їх особистими поясненнями. Оскільки відповідачами не було надано доказів на підтвердження того, що розмір матеріальної шкоди, завданої з їх вини позивачам, є меншим, апеляційний суд, з метою визначення такого розміру шкоди прийняв до уваги звіти спеціаліста-оцінювача Товарної Біржі «Фенікс» від 19 серпня 2008 року, надані позивачами в ході розгляду справи місцевим судом.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про завдання позивачам моральної шкоди внаслідок залиття їх квартир з вини відповідачів та визначив її розмір у сумі по 200 грн. з кожного відповідача.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам, встановленим на підставі об'єктивної оцінки зібраних у справі доказів, як кожного окремо, так і у їх сукупності, та узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Встановивши факт залиття квартир позивачів та відмовляючи їм у задоволенні позову про відшкодування шкоди з посиланням на те, що вони не довели вини відповідачів, місцевий суд не врахував, що відповідно до принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідачів покладено обов'язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності їх вини у завданні шкоди позивачам.

В даному випадку факт залиття квартир позивачів з квартири відповідачів підтверджується зібраними у справі доказами, які не спростовані відповідачами в ході розгляду справи. Останніми не доведено, що шкода, заподіяна позивачам внаслідок залиття квартир не з їх вини. Жодних доказів в обґрунтування цього матеріали справи не містять.

Вказаним обставинам надана належна оцінка судом апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При вирішенні позовних вимог судом апеляційної інстанції правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

За таких обставин, відповідно до ст. 337 ЦПК України касаційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу ОСОБА_9 відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 27 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.