Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
іменем України
29 серпня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого:Дьоміної О.О.
Суддів: Касьяна О.П., Матвєєвої О.А.
Юровської Г.В., Попович О.В.
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення апеляційного суду м.Києва від 12 квітня 2012року
в с т а н о в и л а:
21 жовтня 2009року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 у якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №233-ф/07 від 25.01.2001 року в розмірі 92 060,10 доларів США, що станом на 12 жовтня 2009 року згідно офіційному курсу НБУ еквівалентно 737 406,21 грн. та 7 810,99 грн. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4, просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Позивач зазначив, що 25 липня 2001 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №233-ф/07 на суму 100 000 доларів США строком до 24 липня 2011 року із сплатою 12,3% річних за користування кредитом для придбання квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
У забезпечення виконання ОСОБА_4 кредитного зобов'язання, 25 липня 2001 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 233-ф/07.
В зв'язку із тим, що боржник належним чином не виконував свої зобов'язання по сплаті суми кредиту та процентів за користування кредитним коштами утворилася заборгованість у сумі 747 097,20грн., яку позивач просив солідарно стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 28 січня 2010року позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №233-ф/07 від 25.07.2007 року в розмірі 92 060,70 доларів США, що станом на 12 жовтня 2009 року згідно офіційному курсу НБУ еквівалентно 737 406,21 грн. та 7 870,99 грн.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 звернуто стягнення на предмет іпотеки на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», саме на квартиру АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м.Києва від 12 квітня 2012року заочне рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 28 січня 2010року в частині стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено в цій частині, нове рішення, яким відмовлено ПАТ «Укргазбанк» у задоволені позову про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором.
Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 січня 2010 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки змінено.
Вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення ОСОБА_4 заборгованості за договором кредиту в розмірі 92 060 дол. 70 центів США, що еквівалентно 737 406 грн.21 коп. та 7 870 грн.99 коп.
Встановлено початкову ціну договору іпотеки 593 190 грн.
Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажі квартири АДРЕСА_1 на прилюдних торгах, в межах процедури виконавчого провадження, передбаченого ЗУ «Про виконавче провадження» (606-14) та з дотриманням ЗУ «Про іпотеку» (898-15) .
Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 січня 2010року, в частині стягнення з відповідачів на користь ПАТ "Укргазбанк" судових витрат залишено без змін.
У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду м.Києва від 12 квітня 2012року, а заочне рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 28 січня 2010року залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 25 липня 2007 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №233-ф/07, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 100 000,00 доларів США на строк з 25 липня 2007 року по 24 липня 2011 року із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 12,3% річних для придбання квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
З метою забезпечення зобов'язання за вказаним кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_6 в забезпечення виконання зобов'язань 25 липня 2007 року був укладений договір іпотеки, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 42,30 кв.м., що належить ОСОБА_4.
Також для забезпечення виконання кредитного зобов'язання, 25 липня 2007 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 233-ф/07 відповідно до умов якого, поручитель зобов'язалася нести солідарну відповідальність перед кредитором в разі невиконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором № 233-оф/07.
У зв'язку з невиконанням належним чином боржником умов кредитного договору станом на 08 червня 2009року утворилась заборгованість, розмірі 92 060,70 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 737 406,21 грн. та 7 870,99 грн. з яких:
- 82 486,00 доларів США - сума кредиту, що підлягає достроковому стягненню;
- 4 738, 00 доларів США - заборгованість по кредиту;
- 1 151,14 долар США - сума процентів, нарахованих за період з 01.05.2009р. по 08.06.2009р. ;
- 3685,56 доларів США - заборгованість по процентах;
- 4862,00 гривні - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності;
- 3008,99 гривень заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, а всього заборгованість в сумі 747 097,20грн.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).
Установивши, що боржником було допущено порушення кредитних зобов'язань, у зв'язку із чим у банку виникло право вимагати дострокове повернення кредитів, нарахованих процентів, установлених кредитним договором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для солідарної відповідальності поручителя разом з позичальником за порушення останнім взятих на себе за кредитними договором зобов'язань.
Крім того, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконуються, тому, відповідно до ст. 11, ч.2 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що одночасне стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки - є стягнення у подвійному розмірі, а отже, є неправомірним.
Проте, з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та обставинах справи.
Звертаючись із позовом до суду, банк пред'явив вимоги до боржника за кредитним договором про стягнення заборгованості та просив звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого мана, а також керуючись ст. 554 ЦК України просив стягнути суму заборгованості в солідарному порядку із поручителя за договором поруки.
Судом першої інстанції на підставі встановлених обставин справи, обґрунтованих належними доказами, які містяться в матеріалах справи вказані позовні вимоги задоволено обґрунтовано.
Задовольняючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції в резолютивній частині, в порушення вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку», не визначив початкову ціну предмету іпотеки та способу його реалізації.
Разом з тим, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором безпідставно ототожнив позовні вимоги про стягнення з боржника і поручителя кредитної заборгованості із позовними вимогами про звернення стягнення на предмет застави з метою задоволення грошових вимог кредитора, у зв'язку із чим дійшов невірних висновків про те, що одночасне стягнення заборгованості та звернення стягнення за рахунок реалізації заставленого майна є подвійним стягненням, що ускладнює або унеможливлює виконання рішення, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог банку в стягненні заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої саме якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлені договором.
Статтею 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників ( солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого в низ окремо.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
Невиконання умов договору є підставою для стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому не може вважатися подвійним стягненням.
Чинним законодавством не заборонено кредитору одночасно стягувати суму заборгованості за кредитним договором та звертати стягнення на заставлене майно.
Крім того, судом апеляційної інстанції не була зазначена сума заборгованості за кредитним договором.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини по справі та правомірно задовольнив позовні вимоги про солідарне стягнення суми заборгованості за кредитним договором, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню в силі.
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції не врахував вимоги ст.ст.38,39 Закону України «Про іпотеку» та не зазначив вартість предмета іпотеки.
Судом апеляційної інстанції було враховано дану норму закону та зазначено початкову вартість предмета іпотеки згідно договору.
За таких обставин, рішення апеляційного суду в частині відмови позивачу в задоволенні позову про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі. В іншій частині рішення апеляційного суду залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 336, 337, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.
Рішення апеляційного суду м.Києва від 12 квітня 2012 року в частині відмови у задоволенні позову про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором скасувати. Залишити без змін в цій частині заочне рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 28 січня 2010 року.
Рішення апеляційного суду м.Києва від 12 квітня 2012 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.О.Дьоміна Судді: О.П.Касьян О.А.Матвєєва О.В.Попович Г.В.Юровська