Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Нагорняка В.А.,

суддів: Амеліна В.І.,

Гончара В.П.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 7 березня 2012 року,

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив поділити майно, набуте в шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3, виділивши йому трактор Т-40, задній міст з коробкою і реверсом, бортові - 2 шт., причіп, косарку, борони тракторні - З шт., плуги кінні - 2 шт., 2 комплекти борін кінних, 1/2 частину будинку, а відповідачці інше майно. При цьому посилався на те, що перебував з відповідачкою в шлюбі до 17 травня 2010 року. Після розірвання шлюбу добровільно поділити придбане майно вони не змогли, що спонукало його звернутися до суду.

Рішенням Ємільчинського районного суду від 15 березня 2011 року позов задоволено частково. Виділено ОСОБА_2 із спільного майна: 1/2 частину жилого будинку по АДРЕСА_1, що складається з жилих кімнат 1-2, 1-3, 1/2 частини кімнати 1-4, 1/2 частини веранди, гаража, навісів «З», «Д», «Г», вбиральні, хлівів «Е», «В», огорожі, воріт, що складає 42/100 ідеальних частин будинку та підсобних приміщень загальною вартістю 84 314 грн. Виділено ОСОБА_3 1/2 зазначеного будинку, що складається з передпокою, кімнати 1-5, 1/2 частини кімнати 1-4, 1/2 частини веранди, ганка, кухні, колодязя, огорожі, що становить 58/100 ідеальних частин будинку загальною вартістю 115 394 грн. Зобов'язано ОСОБА_2 встановити перегородки у кімнаті 1-4 та веранді, закрити дверні отвори з кімнати 1-1 у кімнату 1-4, з кімнати 1-1 в кімнату 1-2, відкрити дверні отвори з кімнати 1-4 у кімнату 1-3, з кімнати 1-2 у веранду, а з веранди - на вулицю. Визнано за ОСОБА_2 право власності на трактор Т-40М, 1989 року випуску, номер 330860. Припинено право власності зазначений трактором за ОСОБА_3 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за 1/2 частину вартості трактора Т-40М, 1989 випуску, номер 330860 у сумі 10 047 грн. 50 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати за проведення експертизи та оцінку транспортного засобу у сумі 672 грн. 60 коп. та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні решти вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 7 березня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 15 березня 2011 року в частині вимог про поділ житлового будинку змінено, доповнено третій абзац резолютивної частини рішення, а саме: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 15 540 грн. грошової компенсації. В четвертому абзаці резолютивної частини рішення виключити вказівку щодо зобов'язання ОСОБА_2 закрити дверні отвори з кімнати 1-1 у кімнату 1-4 і з кімнати 1-1 і кімнату 1-2 та покласти обов'язок по проведенню зазначених робіт на ОСОБА_3 Скасовано рішення суду в частині вимог про поділ трактора і причепа та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано за ОСОБА_2 право на 1/2 частину трактора Т-40 М, 1989 року випуску, р.н. НОМЕР_1 та 1/2 частину причепа ЗПТС-4 М, 1992 року випуску, р.н.НОМЕР_2 та залишено зазначені транспортні засоби у спільному користуванні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та стягуючи з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 15 540 грн. грошової компенсації, суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що у разі відступлення від рівності часток кожного із подружжя у спільному майні, грошова компенсація підлягає стягненню з того із подружжя на користь якого збільшено частку у спільному майні.

Суд апеляційної інстанцій правильно виходив з того, що покладаючи лише на позивача обов'язок провести роботи, пов'язані з ізоляцією двох окремих квартир у будинку, суд першої інстанції не врахував, що кожна із сторін має рівні обв'язки по утриманню своєї частини будинку.

При цьому, визнаючи за ОСОБА_2 право на 1/2 частину трактора Т-40 М, 1989 року випуску, р.н. НОМЕР_1 та 1/2 частину причепа ЗПТС-4 М, 1992 року випуску, р.н.НОМЕР_2 та залишаючи зазначені транспортні засоби у спільному користуванні ОСОБА_2 і ОСОБА_3, апеляційний суд вірно виходив з того, що зазначене майно придбано у період шлюбу сторін і є їх спільною сумісною власністю, поділити його в натурі неможливо, жодна із сторін грошову компенсацію за свою частку одержувати не бажає та позов з підстав передбачених ст. 365 ЦК України ОСОБА_2 не заявлено.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного рішення апеляційного суду вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 7 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.