Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.,

Євтушенко О.І., Ситнік О.М., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Угринівської сільської ради, третя особа - футбольний клуб «Сокіл», про витребування майна із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою Угринівської сільської ради на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 8 лютого 2012 року та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2012 року

ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що він 18 березня 2010 року передав на відповідальне зберігання футбольному клубу «Сокіл» села Угринів 600 кв. м букового паркету, що підтверджується договором зберігання матеріальних цінностей від 18 березня 2010 року та актом передачі матеріальних цінностей від 18 лютого 2010 року, який підписав він та голова спортивного клубу «Сокіл» ОСОБА_5 Вказаний паркет він придбав 14 серпня 2008 року у ВАТ «Будзалізобетон» згідно з накладною № 162 в кількості 612 кв. м за ціною 32,09 грн. за 1 кв. м, загальною вартістю 19639,08 грн.

Паркет зберігався в приміщенні роздягальні спортивного комплексу ФК «Сокіл», яка прийнята на баланс Угринівської сільської ради згідно з рішенням цієї ж ради. До вказаних приміщень, де зберігається належний йому паркет, немає вільного доступу, вони закриті та опечатані Угринівською сільською радою, в передачі йому зазначеного майна Угринівською сільською радою було відмовлено.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 8 лютого 2012 року позов задоволено. Витребувано із незаконного володіння Угринівської сільської ради паркет буковий в кількості 600 кв. м загальною вартістю 23104,9 грн. та передано у володіння ОСОБА_3 Стягнуто з Угринівської сільської ради на користь ОСОБА_3 552 грн. судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2012 року зазначене судове рішення змінено. Ухвалено нове рішення, яким витребувано із незаконного володіння Угринівської сільської ради паркет буковий в кількості 279,99 кв. м, що знаходиться в приміщенні спортивного клубу «Сокіл» за адресою: с. Угринів, вул. 550-річчя Укринова, 45а Тисменецького району Івано-Франківської області, загальною вартістю 10781,86 грн. та передано ОСОБА_3 Стягнуто з Угринівської сільської ради на користь ОСОБА_3 214,65 грн. судового збору. У решті позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Угринівська сільська рада просить ухвалені в справі рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що за накладною № 162 від 14 серпня 2008 року ВАТ «Будзалізобетон» відпустив 612 кв. м паркету букового ОСОБА_3, що оплачений за квитанцією.

За актом передачі паркету на відповідальне збереження від 18 березня 2010 року ОСОБА_3 передав спортивному клубу «Сокіл» 600 кв. м паркету букового на зберіганням.

При проведенні інвентаризації матеріальних цінностей серед інших будівельних матеріалів, які знаходилися в приміщенні спортивного комплексу «Сокіл», виявлено 279,99 кв. м паркету, який на балансі сільської ради не значиться.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов повністю, а апеляційний - частково, виходили із доведеності знаходження належного позивачу майна у володінні відповідача без будь-яких правових підстав.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Статтею 387 ЦК України унормовано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Віндикаційний позов - це позов власника про повернення йому майна, що вибуло з його володіння, який пред'являється до особи, у незаконному володінні якої знаходиться це майно.

Тобто, вказані позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном, оспорення права власності позивача.

При цьому, оскільки позов про витребування майна за своєю природою є речово-правовим, його об'єктом може бути лише індивідуально-визначене майно (яке існує в натурі на момент подання позову), а в позовній заяві має бути чітко визначено всі характеристики та індивідуальні ознаки майна, що витребовується.

Наведеного суди не врахували, витребовуючи майно у відповідача не звернули уваги на те, що за накладною від 14 серпня 2008 року позивач придбав 612 кв. м букового паркету розміром 400х30 мм (а.с. 6), а за даними інвентаризації у відповідача наявний паркет без зазначення виду деревини, з якого його вироблено, у загальній кількості 279,99 кв. м іншого розміру (450х45 мм, 400х50 мм, 300х45 мм, 250х45 мм, 250х50 мм).

Будь-які докази наявності у володінні відповідача саме букового паркету розміром 400х30 мм в матеріалах справи відсутні.

Застосовуючи до спірних правовідносин ст. 387 ЦК України, суди також не врахували, що спірне майно за цивільно-правовою угодою від 8 березня 2010 року (а.с. 4) було позивачем передано на зберігання Футбольному клубу «Сокіл». Останній зобов'язався зберігати майно безстроково та повернути його на першу вимогу власника.

Доказів на підтвердження порушення зберігачем умов зазначеного договору, передачі останнім прийнятого на збереження майна відповідачу, невиконання вимог позивача про повернення майна чи існування інших обставин, що унеможливлюють виконання договірних зобов'язань ФК «Сокіл» матеріали справи не містять.

У порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦК України суди не встановили обставин, що мають значення для правильного вирішення спору; не встановили, які правовідносини виникли між учасниками судового розгляду; не з'ясували, які норми матеріального права регулюють спірні правовідносини та дійшли передчасних висновків про обґрунтованість вимог позивача.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Угринівської сільської ради задовольнити частково.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 8 лютого 2012 року та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.