Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.,

Євтушенко О.І., Ситнік О.М., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про одержання права на спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 25 квітня 2012 року,

ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про одержання права на спадкування з підстав, передбачних ч. 2 ст. 1259 ЦК України, посилаючись на те, що померлий ОСОБА_5 є його рідним братом по лінії матері.

У 1997 році ОСОБА_5 відморозив пальці обох ніг, в зв'язку з чим йому було проведено ампутацію пальців обох ніг. Проте, його хвороба прогресувала і в грудні 2008 року йому було ампутовано обидві ноги. Позивач та його дружина весь період хвороби ОСОБА_5 надавали йому фізичну та матеріальну допомогу, доглядали його, лікували, оскільки його дочка, відповідач в справі, відмовилась від батька та його догляду.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1, на яку він має право відповідно до вимог ст. 1262 ЦК України.

Оскільки протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав фізичну допомогу спадкодавцеві, який її потребував через свій безпорадний стан у зв'язку з каліцтвом, відповідно до вимог ч. 2 ст. 1259 ЦК України просив визнати за ним право на спадкування після смерті ОСОБА_5 разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_4

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 25 квітня 2012 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право на спадкування після смерті ОСОБА_5 в одній черзі із спадкоємцем першої черги ОСОБА_4

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам ухвалені в справі рішення не відповідають.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із доведеності перебування ОСОБА_5 в безпорадному стані внаслідок ампутації стоп обох ніг.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Застосування наведеної норми вимагає доведення позивачем: 1) факту опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу; 2) перебування спадкодавця в безпорадному стані, тобто стані, зумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Судом установлено, що померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 26 січня 2009 року була встановлена третя група інвалідності.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер у віці 58 років, що загальними правилами не є похилим віком для чоловіків (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я людей).

Згідно з п. 2.3 чинної на час встановлення інвалідності Інструкції про встановлення груп інвалідності від 7 квітня 2004 року № 183 (z0516-04) підставою для встановлення третьої групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або уродженими дефектами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності, в тому числі працездатності, які потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями встановлення III групи інвалідності є обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності в помірно вираженому ступені, зокрема: обмеження самообслуговування I ст. (здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів); обмеження здатності самостійно пересуватися I ст. (здатність самостійно пересуватися з тривалішою витратою часу, пересування із зупинками і скорочення відстані).

З огляду на наведе, особу, якій присвоєно зазначену групу інвалідності, не можна вважати такою, що перебуває в безпорадному стані лише в силу функціонального порушення в організмі, зумовленого, в тому числі, захворюванням.

Взявши до уваги на підтвердження безпорадного стану ОСОБА_5 довідку № 1641 від 6 грудня 2011 року виконкому Устянівської сільської ради, суд не звернув уваги на те, що за змістом останньої позивач здійснював догляд за померлим лише в останні три місяці життя ОСОБА_5, а операція з ампутації частин стоп була проведена за рік до того - в грудні 2008 року.

Отже, оскільки померлий ОСОБА_5 не був особою похилого віку, а доказів неможливості ним самостійно забезпечити умови свого життя, потреби в постійному сторонньому догляді, допомоги та піклуванні, а також тривалості надання позивачем померлому допомоги матеріали справи не містять, у судів були відсутні підстави для застосування положень ч. 2 ст. 1259 ЦК України та, відповідно, задоволення позовних вимог.

Оскільки за встановлених обставин судами застосовано норми матеріального права, що не підлягали застосуванню, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 25 квітня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про одержання права на спадкування відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.