6-19827св12 Про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки - 22.08.2012 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ПАТ АБ «Укргазбанк» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2012 року,

У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 1 лютого 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 укладено договір № 20/ф/М5, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 31500 доларів США на строк по 31 січня 2020 року з сплатою відсотків за користування кредитом, виходячи з 12,5% річних у валюті кредиту, а ОСОБА_3 зобов'язувався здійснювати повернення кредиту частинами щомісяця в розмірі, не меншому ніж 1/144 від суми отриманого кредиту.

Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачеві кредитні кошти, а відповідач порушив свої зобов'язання, внаслідок чого станом на 17 лютого 2010 року утворилась заборгованість у розмірі 34865,61 доларів США та 17439,33 грн.

З метою забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору, між позивачем та ОСОБА_4 1 лютого 2008 року укладено договір, іпотеки, згідно з яким ОСОБА_4 передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки умови кредитного договору порушені, позивач вважав, що набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому просив звернути стягнення на вказану квартиру, стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в розмірі 34865,61 доларів США та 17439,33 грн.; покласти на відповідачів судові витрати.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 20/ф/М5 від 1 лютого 2008 року в сумі 291563,41 грн. та вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ПАТ «Укргазбанк» просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвали нове рішення про задоволення вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам рішення судів в повному обсязі не відповідають.

Судами встановлено, що 1 лютого 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 20/ф/М5, згідно з умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_3 кредит в розмірі 31500 доларів США, а ОСОБА_3 - повертати кредит щомісяця з 1-го до 10-го числа в розмірі, не менше 1/144 від суми кредиту, що становить 218,75 доларів США, сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 12,5% річних, у разі виникнення простроченої заборгованості сплачувати проценти у підвищеному розмірі та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення; кредит надано з кінцевим терміном повернення - 31 січня 2020 року.

Умови зазначеного кредитного договору позивачем виконані належним чином, ОСОБА_3 надано кредитні кошти в розмірі 31500 доларів США (а.с. 9-13).

Оскільки ОСОБА_3 належним чином умови договору не виконує, станом на 17 лютого 2010 року має заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 291563,41 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 29968,75 доларів США, заборгованості за процентами в сумі 4774,48 доларів США, що в сукупності, відповідно до офіційного курсу валют НБУ, еквівалентно 274124,08 грн., а також з пені за прострочення кредиту у розмірі 7474,74 грн. та пені на суму прострочених процентів у розмірі 9964, 59 грн., суди вірно застосувавши положення ст. ст. 526, 611, 625, 1054 ЦК України та дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованості за кредитним договором у національній валюті в розмірі 291563,41 грн.

Також судом встановлено, що в письмовій нотаріальній формі 1 лютого 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № 20/ф/М5/1з, згідно з п. 1.1 якого іпотека забезпечує всі вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк», що випливають з договору № 20/ф/6/М5 від 1 лютого 2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3

Між тим, відмовляючи у зверненні стягнення на іпотечне майно, суди дійшли висновку, що договір іпотеки № 20/ф/М5/1з не є належним доказом твердження позивача про забезпечення іпотекою кредитного договору № 20/ф/М5, оскільки в договорі іпотеки, укладеному в письмовій нотаріальній формі, вказано про забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором за № 20/ф/6/М5. Відповідні виправлення у нотаріально посвідчений договір іпотеки № 20/ф/М5/1з від 1 лютого 2008 року в частині номеру забезпеченого ним кредитного договору не внесені.

З таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 584 ЦК України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір повинен містити зокрема такі істотні умови: зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Отже, правочин, яким встановлено основне зобов'язання (в даному випадку кредитний договір) в умовах іпотечного договору має ідентифікуватися або вказівкою на зміст та розмір основного зобов'язання, тобто кредиту, строк і порядок його виконання, або посиланням на правочин, що, зокрема, може містити дату та номер договору.

У порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України наведеного суд не врахував, зазначаючи, що в договорі іпотеки вказано про забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором за № 20/ф/6/М5, в той час коли між сторонами укладено кредитний договір № 20/ф/М5, не звернув увагу на те, що в п. 1.1 іпотечного договору міститься саме зміст та розмір зобов'язання, а також строки та порядок виконання, що узгоджені сторонами в кредитному договорі № 20/ф/М5, доводів позивача щодо відсутності інших укладених з відповідачами договорів не перевірив та безпідставно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2012 року в частині відмови в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2012 року залишити без змін.