Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів: Горелкіної Н.А.,Євтушенко О.І., Євграфової Є.П.,Ситнік О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» (далі - ТОВ «Агрофірма «Бурчак») про визнання дій неправомірними, стягнення орендної плати та збитків у вигляді неодержаного доходу, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 05 березня 2012 року, -

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірними дії ТОВ «Агрофірма «Бурчак» щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками загальною площею 2,2584 га та 2,2586 га, що належать позивачеві, стягнути з відповідача орендну плату за період з 01 січня 2011 року по 26 квітня 2011 року за користування земельними ділянками площею 2,2584 га та 2,2586 га у розмірі 308 грн. 56 коп. та стягнути з відповідача збитки (упущену вигоду) за період користування з 26 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року земельними ділянками площею 2,2584 га та 2,2586 га у розмірі 39 302 грн. 01 коп.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельних ділянок розміром 2,2586 га та 2,2584 га, що розташовані на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області, що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки серія ЯК №913390 та серія ЯК №913391 від 31 серпня 2010 року. Право власності на земельні ділянки позивач отримала відповідно до рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 20 серпня 2009 року, згідно якого позивач набула право власності на майно, що залишилось після смерті її матері ОСОБА_7

З 2007 року земельні ділянки позивача знаходяться у користуванні ТОВ «Агрофірма «Бурчак». Незважаючи на розірвання договорів оренди земельних ділянок від 12 березня 2007 року, укладених між ОСОБА_7 та відповідачем, згідно рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2011 року, відповідач безпідставно продовжує використовувати земельні ділянки позивача за цільовим призначенням, при цьому розраховуватися за їх використовування відмовляється, чим порушує права власника земельних ділянок.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 17 січня 2012 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії ТОВ «Агрофірма «Бурчак» щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками загальною площею 2,2584 га та 2,2586 га, що належать ОСОБА_6 починаючи з 26 квітня 2011 року. Стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Бурчак» на користь ОСОБА_6 орендну плату за період з 01 січня 2011 року по 26 квітня 2011 року за користування земельними ділянками площею 2,2584 га та 2,2586 га у розмірі 308 грн. 56 коп. Стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Бурчак» на користь ОСОБА_6 збитки (упущену вигоду) за період користування з 26 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року земельними ділянками площею 2,2584 га та 2,2586 га у розмірі 39 302 грн. 01 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 05 березня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Бурчак» задоволено частково. Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 17 січня 2012 року у частині визнання неправомірними дій ТОВ «Агрофірма «Бурчак» щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками та стягнення з ТОВ «Агрофірма «Бурчак» на користь ОСОБА_6 збитків (упущеної вигоди) за період користування з 26 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року земельними ділянками площею 2,2584 га та 2,2586 га у розмірі 39 302 грн. 01 коп. скасовано. У задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права у межах касаційної скарги.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При вирішенні спору суд зобов'язаний з'ясувати, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Однак вказані вимоги ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом дотримані не були.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 є власником земельних ділянок розміром 2,2586 га та 2,2584 га, які розташовані на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області, що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки серія ЯК №913390 та серія ЯК №913391 від 31 серпня 2010 року.

Зазначені земельні ділянки вона отримала у спадок після смерті матері, ОСОБА_7, яка 12 березня 2007 року уклала договори оренди вказаних земельних ділянок з ТОВ Агрофірмою «Бурчак».

Заочним рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2011 року вказані договори оренди були розірвані. Рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Оскільки після набрання чинності рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2011 року правової підстави користуватися вказаними земельними ділянками з боку ТОВ «Агрофірма «Бурчак» не було, то таке користування може вважатися самовільним зайняттям вказаних земельних ділянок.

Відповідно до п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (284-93-п) «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 (963-2007-п) «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» передбачено порядок обрахування розміру майнової шкоди.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, також не врахував норми чинного законодавства.

Колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, не врахував, що наявність такої шкоди та її розмір повинен бути підтверджений лише певними доказами, та не роз'яснив ОСОБА_6 вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Оскільки суди не встановили фактичних обставин справи, судові рішення у частині вирішення позовних вимог про відшкодування збитків підлягає скасуванню з передачею на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду у частині стягнення орендної плати не переглядалося.

Керуючись статтями 333, 335, 336, 338, 343, 344, 345, 347, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 05 березня 2012 року щодо відмови у позовних вимогах у частині щодо визнання неправомірними дій ТОВ «Агрофірма «Бурчак» щодо володіння, користування та розпорядження і стягнення з ТОВ «Агрофірма «Бурчак» на користь ОСОБА_6 збитків (упущеної вигоди) скасувати, а справу у цій частині передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд у іншому складі суду.

У іншій частині судові рішення не переглядалися.

Ухвала оскарженню не підлягає.