Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів: Горелкіної Н.А.,Євтушенко О.І., Євграфової Є.П.,Ситнік О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8 про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2012 року, -

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати постанову приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 від 01 грудня 2011 року про відмову у здійсненні нотаріальної дії та зобов'язати відповідача видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Свої вимоги мотивувала тим, що 29 вересня 2010 року ОСОБА_10 складений заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету В'язівської селищної ради Городищенського району Черкаської області Мірошник Л.Г., за яким він заповідав ОСОБА_6 усе своє майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 помер, після чого позивач звернулася до приватного нотаріусу Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 з наміром прийняти спадщину.

01 грудня 2011 року приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 винесено постанову про відмову у здійсненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що заповіт не відповідає вимогам чинного законодавства за порядком посвідчення, а саме: порушена форма посвідчувального напису на заповіті (згідно додатку №6 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України від 25 серпня 1994 року № 22/5 (z0256-94) ).

Вважала, що зазначена постанова винесена неправомірно та підлягає скасуванню, оскільки заповіт складений та посвідчений у встановленому законом порядку.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє у межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що приватний нотаріус ОСОБА_7 правомірно відмовила у здійсненні нотаріальної дії, оскільки форма заповіту не відповідає встановленій законом формі.

Проте, з такими висновками погодитися не можна з огляду на наступне.

Встановлено, що 29 вересня 2010 року у селі В'язів ОСОБА_10 складений заповіт, за яким все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті, і на що він за законом матиме право, заповідав своїй дружині ОСОБА_6 Вказаний заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету В'язівської селищної ради Городищенського району Черкаської області Мірошник Л.Г. та зареєстрований у реєстрі за №122 і підписаний ОСОБА_10 у його присутності (а.с. 12).

01 грудня 2011 року приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 винесено постанову про відмову у здійсненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що заповіт не відповідає вимогам чинного законодавства за порядком посвідчення, а саме: порушена форма посвідчувального напису на заповіті (згідно додатку №6 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України від 25 серпня 1994 року № 22/5 (z0256-94) у редакції від 28 грудня 2006 року № 111/5 (z1378-06) ).

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251- 1252 ЦК України. Стаття 1251 ЦК України встановлює, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5 (z0256-94) , у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських народних депутатів у відповідності за ст. 37 Закону України "Про нотаріат" мають право посвідчувати заповіти.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Колегія суддів дійшла висновку, що заповіт складено з дотриманням вимог про нотаріальне посвідчення, а невідповідність посвідчувального напису на заповіті вимогам встановленими додатком №6 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України від 25 серпня 1994 року № 22/5 (z0256-94) є формальними порушеннями, що не спростовують волевиявлення спадкодавця і не можуть бути підставою відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не перевірив чи правильно встановлені судом першої інстанції факти та не надав їм відповідної правової оцінки, не застосував норми, які підлягають застосуванню,а тому ухвала суду апеляційної підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 338, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2012 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.