Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Черненко В.А., Лесько А.О., Червинської М.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2012 року, -

У липні 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з указаним позовом, в якому просило і рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SIYOG10001507 від 24 квітня 2007 року у розмірі 24 019,01 долар США (еквівалентно 184 946 грн. 36 коп.) звернути стягнення на квартиру загальною площею 24,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити відповідача, який проживає за вказаною адресою із зняттям його з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Ялта.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що квітня 2007 року ОСОБА_4 отримала від позивача гроші у кредит у сумі 29 500 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23 квітня 2027 року. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 24 квітня 2007 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_4 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2, яка належить їй праві власності та у якій зареєстрований ОСОБА_5 Зазначав, що у порушення даного договору та вимог чинного законодавства України, ОСОБА_4 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 16 березня 2009 року за нею утворилася заборгованість у сумі 184 946 грн. 36 коп.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2012 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SIYOG10001507 від 24 квітня 2007 року у сумі 184 946 грн. 36 коп. звернуто стягнення на квартиру загальною площею 24,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ БК «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселено ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_2 та зобов'язано сектор громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб зняти ОСОБА_5 з реєстрації по зазначеній адресі.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і змінити рішення суду першої інстанції, зазначити в резолютивній частині рішення, що початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації є ціна 149 707 грн., в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи убачається, що оскаржувані судові рішення ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судами першої і апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги, матеріали витребуваної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.