Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Журавель В.І., суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М.,Писаної Т.О., Ситнік О.М.,-розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства Печерської районної в м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» до ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_6, поданою представником - ОСОБА_7, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2012 року,

У грудні 2010 року комунальне підприємство Печерської районної в м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» звернулося до суду в порядку п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п) , п. 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2002 року № 76 (z0927-05) і п. 10.3 Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587 (ra0011023-05) з позовом до ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити дії. В обгрунтування своїх вимог позивач указував, що відповідач згідно з договором купівлі-продажу є власником нежилих приміщень №№ 1-5 (групи приміщень № 30) загальною площею 91,7 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 Під час обстеження фасаду вказаного будинку актом від 18 листопада 2010 року було зафіксовано, що на фасаді будинку з двору між 4 та 3 під'їздом на рівні між 1 та 2 поверхами відповідач самовільно встановив один великий і два малих кондиціонери. Оскільки дані зміни були проведені відповідачем з порушенням вимог закону щодо належного користування обладнанням житлових будинків, позивач просив зобов'язати ОСОБА_6 за власний рахунок демонтувати самовільно встановлені кондиціонери у кількості трьох штук між 4 та 3 під'їздом на рівні між 1 та 2 поверхами на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_1 та відновити пошкоджені місця фасаду будинку внаслідок установлення вказаних кондиціонерів.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2012 року, позов задоволено. Постановлено зобов'язати відповідача за власний рахунок демонтувати самовільно встановлені кондиціонери у кількості трьох штук між 4 та 3 під'їздом на рівні між 1 та 2 поверхами на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_1 та відновити пошкоджені місця фасаду будинку внаслідок установлення вказаних кондиціонерів.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просить скасувати зазначені судові рішення та залишити позовну заяву без розгляду, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, за правилами ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що в порушення норм діючого законодавства відповідач самовільно встановив кондиціонери в кількості трьох штук між 4 та 3 під'їздом на рівні між 1 та 2 поверхами на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_1, що підтверджується актом обстеження фасаду вказаного будинку від 18 листопада 2010 року; не виконав вимоги приписів-попереджень від 19 і 30 листопада 2010 року надати дозвіл на влаштування кондиціонерів в кількості трьох штук з одночасним втручанням в капітальні стіни дворового фасаду будинку АДРЕСА_1, а в разі відсутності дозвільної документації демонтувати їх, у зв'язку з чим ці кондиціонери необхідно демонтувати з відновленням пошкоджених місць фасаду будинку.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками державного й громадського житлового фонду, а також приватного житлового фонду та утримання їх здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями. Пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45 (45-2006-п) , передбачено, що власник наймач (орендар) приміщень житлових будинків має право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Пунктом 1.4. Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2002р. № 76 (z0927-05) передбачено, що переобладнання та перепланування жилих будинків, жилих і нежилих в будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства. Власник наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого в жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Обладнання житлових будинків додатковим обладнанням, не визначеним проектом забудови будинку, та отримання дозволу на його встановлення здійснюється у відповідності до Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587 (ra0011023-05) із змінами від 22 січня 2009 року № 37/1092 (ra0037023-09) і Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051 (ra1051023-08) .

Посилаючись на вказані нормативні та підзаконні акти, суди не звернули уваги на те, що вони не визначають розміщення кондиціонерів на зовнішніх фасадах, стінах житлових будинків як переобладнання чи перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень будинку або встановлення додаткового обладнання у житловому будинку, на здійснення якого особа (власник або користувач) повинна обов'язково отримати відповідний дозвіл органу місцевого самоврядування.

Згідно з пп. 1.4.2. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2002 року № 76 (z0927-05) (з наступними змінами і доповненнями) переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщеннях індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення та розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків (пп. 1.4.3. вказаних Правил (z0927-05) ).

Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подавати такі документи:

- копія свідоцтва про право власності або договору найму (оренди) приміщення;

- копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку;

- проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджених в установленому порядку;

- згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності (пп. 1.4.5. вказаних Правил (z0927-05) ).

Крім того, відповідно до п.п. 1.2.1 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587 (ra0011023-05) , перепланування (переобладнання) квартир, нежилих приміщень - це ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштування нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції житлового будинку з метою поліпшення благоустрою квартири, її експлуатаційних теплотехнічних та інших показників без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

Таким чином, встановивши, що відповідач розмістив на фасаді будинку кондиціонери, які необхідні для нормального функціонування належних йому нежилих приміщень, за відсутності обмеження чи порушення інтересів інших громадян (співвласників), які проживають у цьому будинку, та нормативно закріпленої необхідності отримати відповідний дозвіл органу місцевого самоврядування на розміщення на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Києва таких технічних елементів (пристроїв) як пристрої та устаткування кондиціонування повітря, суд у порушення вказаних норм матеріального і процесуального права дійшов передчасного висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вказані порушення норм матеріального і процесуального права залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції, який не виконав вимог ст.ст. 303, 309 ЦПК України і залишив рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану представником - ОСОБА_7, задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.