Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

суддів: Амеліна В.І., Карпенко С.О., Сімоненко В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про визнання звільнення незаконним, скасування наказу та запису, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 01 березня 2012 року,

У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він займав посаду провідника пасажирського вагону відокремленого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» за контрактом.

Наказом від 29 серпня 2011 року №477/ос його звільнено з роботи на підставі п.7 ст. 40 КЗпП України за появу на роботі у нетверезому стані.

Посилаючись на те, що 26 серпня 2011 року о 4 годині у потязі №141 сполученням Чернівці-Москва було безпідставно складено акт про його перебування на роботі у нетверезому стані, просив визнати звільнення незаконним, наказ від 29 серпня 2011 року №477/ос та запис у трудовій книжці №13 від 29 серпня 2011 року про звільнення з роботи на підставі п.7 ст. 40 КЗпП України скасувати, поновити на посаді провідника пасажирського вагону відокремленого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» з 29 серпня 2011 року, стягнути з відокремленого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» середній заробіток за час вимушеного прогулу та витрати на правову допомогу в сумі 4 500 грн.

Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1

Скасовано наказ начальника відокремленого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» від 29 серпня 2011 року №477/ос.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідника пасажирського вагону відокремленого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» з 29 серпня 2011 року.

Скасовано запис у трудовій книжці №13 від 29 серпня 2011 року про звільнення з роботи на підставі п.7 ст. 40 КЗпП України.

Стягнуто з відокремленого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14 404 грн. 31 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 01 березня 2012 року апеляційну скаргу відокремленого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Чернівці» державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання звільнення незаконним, скасування наказу та запису, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 01 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.