Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Євтушенко О.І., Завгородньої І.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Селянського товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней «Агрофірма «Маяк» про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, зміну формулювання причин звільнення, за касаційною скаргою Селянського товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней «Агрофірма «Маяк» на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 13 березня 2012 року,-

У серпні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП України і зобов'язати відповідача змінити формулювання причин звільнення на п.1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що працювала в СТОВ "Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней «Агрофірма «Маяк» свинаркою.

Наказом від 27 липня 2011 року її звільнено з роботи за п. 8 ст. 40 КЗпП України за крадіжку комбікорму. Однак на час її звільнення з роботи факт крадіжки не був встановлений вироком суду чи постановою іншого органу, тому просила задовольнити позов.

Рішенням Полонського районного суду від 30 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Судові витрати компенсовано за рахунок держави.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 13 березня 2012 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування щодо звільнення позивача з роботи і в частині вирішення питання про судові витрати скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано незаконним та скасовано наказ №62 від 26 липня 2011 року в частині звільнення ОСОБА_4 на підставі п.8 ст. 40 КЗпП України.

З відповідача на користь держави стягнуто 107,30 грн. судового збору.

В решті рішення залишено без змін.

Не погодившись з таким вирішенням спору, СТОВ "Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней «Агрофірма «Маяк» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення місцевого суду від 30 грудня 2011 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що звільнення ОСОБА_4 проведено СТзОВ Агрофірма «Маяк» з дотриманням вимог трудового законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що станом на 26 липня 2011 року у відповідача були відсутні підстави для звільнення ОСОБА_4 з роботи на підставі п.8ст. 40 КЗпП України, оскільки ні обвинувального вироку, що набрав законної сили, ні постанови органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу відносно позивачки ухвалено не було.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, так як вони узгоджуються з матеріалами справи та встановленими обставинами.

Так, згідно з п. 8 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 прийнято свинаркою свиновідгодівельного комплексу СТзОВ «Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней агрофірма «Маяк» з 29 січня 2002року до 29 квітня 2002року. В подальшому трудовий договір з позивачкою неодноразово переукладався і наказом №111-к від 06 липня 2011 року з ОСОБА_4 укладено трудовий договір з 01 липня 2011року до 01 жовтня 2011року.

Наказом від 26 липня 2011року №62 «Про накладення дисциплінарного стягнення та відшкодування матеріальної шкоди» свинарку ОСОБА_4 за порушення процесу годівлі ( крадіжку комбікорму) та невиконання покладених на неї трудових обов'язків звільнено з роботи з 27 липня 2011 року на підставі п.8 ст. 40 КзПП України.

02 листопада 2011року постановою Полонського районного суду ОСОБА_5 (ОСОБА_4.) звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2ст. 185 КК України, на підставі акту амністії.

Оскільки підставою для звільнення згідно з п. 8 ст. 40 КЗпП України є тільки таке розкрадання майна власника, яке встановлене вироком або постановою суду, які набрали законної сили, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що станом на 26 липня 2011 року у відповідача не було підстав для звільнення позивача за вказаною статтею.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи також не дають підстав вважати, що апеляційним судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Селянського товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней «Агрофірма «Маяк» відхилити, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 13 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.